| Главная » Файлы » Для учня/студента » Медицина, терапія, фізіологія | [ Добавить материал ] |
Питання керування ліберальними системами охорони здоров'я
| [ · Скачать удаленно () ] | 05.08.2009, 19:36 |
| Питання керування ліберальними системами охорони здоров'я Перехід економіки України до ринкових відносин, уведення системи обов'язкового медичного страхування населення країни визначають корінні структурно-функціональні перетворення в охороні здоров'я. Йде інтенсивний і активний пошук прийнятної моделі вітчизняної системи охорони здоров'я, моделі, що у найвищому ступені була б адекватна суспільним реаліям, що змінилися. Академічно починаються спроби сформувати модель обновленої системи охорони здоров'я на основі концепції парадигми. Дослідниками науково улаштовуються демократичні принципи і виробляються специфічні форми і методи керування такою системою. Наповнення вітчизняної охорони здоров'я цивілізованими ринковими відносинами, введення і функціонування системи обов'язкового медичного страхування робить систему надання медичних послуг реальним економічним суб'єктом у загальній інфраструктурі економіки країни. Економічний аспект охорони здоров'я починає розглядатися як елемент суспільного виробництва в цілому, а в структурі останнього - охорона здоров'я закономірна починає складати сектор виробництва нематеріальних благ. У перехідний період реформування системи охорони здоров'я в Україні, керування подібним сектором є вкрай актуальної і не простою проблемою. Складається враження, що теоретики, а особливо практики охорони здоров'я дотепер знаходяться в деякій розгубленості: реформована державна система охорони здоров'я, з її найвищим ступенем адміністративних методів керування, позбавила організаторів вольових важелів впливу, а декларація інших опонентів про недопущення керування ліберальними системами охорони здоров'я і зовсім привела до своєрідного “синдрому управлінського паралічу”. Дійсно, керування адміністративними методами ліберальна система охорони здоров'я не терпить власне кажучи, а новими адекватними методами і формами керування теперішні фахівці ще не опанували в повному обсязі, а тільки навчаються цим прийомам.. Перед вченими і практиками, зайнятими в тім або іншому ступені питаннями керування охороною здоров'я встають складні задачі, з одного боку, прийняти й оцінити, що складається природним шляхом, якісно нову систему професійних і економічних взаємин між виробниками медичних послуг (медичними працівниками, лікувально-профілактичними заснуваннями) і споживачами (пацієнтами, клієнтами), з іншого боку – запропонувати науково-обосновані методи активного формування таких взаємин і сучасні форми керування ними. У сучасних умовах розвитку суспільства потік інформації, що збільшується, труднощі вибору й ухвалення оптимального рішення, зростання ціни помилки - усі ці класичні фактори, що діють на будь-якому рівні управлінського процесу, значно ускладнюють рішення позначеної проблеми. Успішне функціонування системи охорони здоров'я на федеральному і регіональному рівнях, керування лікувально-профілактичними заснуваннями в умовах ринкових відносин, що складаються, (маркетингу, ринку страхових компаній, ринку медичних послуг, попиту та пропозиції, вільного вибору лікаря, залежності оплати медичної праці від обсягу і якості й ін.), зовсім не виключає, а навпаки вимагає активного використання принципово нових, для некласичних систем охорони здоров'я, форм і методів керування, зокрема, адекватних суті ринкових соціально-економічних структур. Вироблення і прийняття управлінських рішень починає спиратися на об'єктивні сутності, реальна, зокрема, економічна вірогідність яких обумовлена визначеними законами розвитку суспільства і закономірностями функціонування конкретних соціально-економічних структур. У результаті дії цих законів (об'єктивних закономірностей) функціонування і розвиток системи охорони здоров'я здобуває характер живого організму. Така специфічна й органічна система, що володіє різним ступенем самостійності, дуже чуттєва до всім процесам, що відбуваються в ній. Керувати таким соціально-суспільним організмом, яким стає сучасна система вітчизняної охорони здоров'я – справа непросте і украй відповідальне. Необхідно усвідомлене розуміння сутності самої формованої нової системи вітчизняної охорони здоров'я. У цьому - наука про суспільне здоров'я й охорону здоров'я ще не сказала свого вагомого слова. Необхідне вироблення і творче застосування адекватної теорії керування, співвіднесеної із системою надання, що змінюється, медичної допомоги, що враховує в першу чергу величезний досвід пізнання й історичного розвитку вітчизняної охорони здоров'я і використання механізмів дії суспільних законів. Форми і методи керування ліберальними системами охорони здоров'я в порівнянні з утилітарними, на нашу думку, з однієї сторони зміщаються з політичних аспектів на наукову платформу, з іншого боку – як би переміщаються “зсередини” системи в “зовнішній простір”. Ліберальна система охорони здоров'я – це система медичних технологій, а не медичних заснувань. Регулювання життєдіяльності таких систем - це в першу чергу керування технологіями: правовими, професійними (медичними), економічними (фінансовими) і ін. Зсуву акцентів у системі охорони здоров'я з державного рівня на регіональний, при своєрідному “параді суверенітетів” і багатополярності думок в обґрунтуванні конкретного прийому керування, а тим більше в прийнятті і реальному здійсненні конкретного управлінського рішення і передбачення його наслідків, виводить на перше місце наукові методи, що оперують строгими формалізованими критеріями доказів, що виключають двозначність тлумачень. У цьому змісті, на наш погляд, теперішній стан соціальної гігієни й організації охорони здоров'я, як науки перетерплює в сучасних реформаторських реаліях глибоке переосмислення: йдуть незгасаючі дискусії і пошук не тільки адекватного сучасності назви науки і дисципліни, що вивчає суспільне здоров'я й охорону здоров'я, але у вчених виникає природне бажання сформувати в рамках цієї науки і наповнити її такими методами дослідження, за допомогою яких об'єктивно може бути відбита сутність сучасної фази суспільного здоров'я, форм і методів його вивчення, побудови систем забезпечення і керування такими системами і т.д. Як видно, рух дослідницької думки у вивченні здоров'я населення, обґрунтуванні побудови і дослідження адекватних систем охорони здоров'я, методів керування такими системами показово може характеризувати історична динаміка наступних лінгвістичних конструкцій: “соціальна гігієна”, “радянська соціальна гігієна”, “соціальна гігієна й організація охорони здоров'я”, “суспільне здоров'я й охорона здоров'я”. По суті, у динаміку визначень проглядається глибина трансформації соціальної сутності, що прийнято узагальнено характеризувати категорією “здоров'я” - від узагальнених “політизованих” понять до категорій більш формалізованим з погляду наукових критеріїв. Це припущення опосередковане підтверджують бажання дослідників змінити й уточнити сутності і змісти наукових підходів, що вивчають суспільне здоров'я і прикладні форми його охорони. Складається враження, що дослідникам, у їхньому бажанні розкрити сутність такого явища як здоров'я, порию не вистачає чітких і зрозумілих формулювань, а в аргументах відсутні стандартні, кількісні і якісні, високо формалізовані критерії доказів. Необхідність наповнення науки, що вивчає суспільне здоров'я й охорону здоров'я, сучасними методами, що оперують однозначними кваліметричними параметрами (не крім традиційного), викликає насущну потребу в більш визначеному відображенні цих змін у самій назві науки. Потреба ця трактує бажання одержання якісно нової назви науки, здатної досліджувати і відобразити якісно нову сутність і сучасний стан здоров'я населення, сучасних форм і змісту системи охорони здоров'я, сучасних методів керування такою системою. Широке впровадження в галузь системи охорони здоров'я сучасних інформаційних технологій доповнює, а порию і докорінно змінює традиційні методи і форми керування. Необхідність удосконалювання організації управлінської праці і перекладу його на реально наукову основу - сьогодні як ніколи визначається насущними потребами охорони здоров'я в умовах проведених реформ. Використовуючи сучасні технології, дослідникам представляється можливим будувати й аналізувати не тільки умоглядні моделі змістовної властивості, що більш властиво досліджуваним сутностям з низьким ступенем формалізації елементів, що складають ці сутності, але вкрай продуктивно і широко використовувати формалізовані методи дослідження, зокрема метод імітаційного моделювання. 90-і роки XX століття характеризуються впровадженням у практичну діяльність людини чергового покоління персональних комп'ютерів, так званих нейрокомпьютерів. Сучасні інформаційні технології дозволяють реалізувати методи нечіткої логіки у виді експертних систем з нечіткими правилами, моделювати динамічні процеси з нечітко описаною математичною моделлю, використовувати могутні функції встановлення залежності між різними параметрами, вирішувати задачі, для яких поки не знайдені формальні методи й алгоритми, а вхідні дані неповні, зашемлені і суперечливі. До таких систем, зокрема, відносяться соціально-економічні структури. Проте, для обличчя, що приймає управлінське рішення в сучасному світі інформаційних технологій, з'являється реальна можливість відносно просто змоделювати відповідний об'єкт або систему і “обіграти” практично будь-яку ситуацію в цьому керованому об'єкті (системі). Слід зазначити, що моделювання системи охорони здоров'я і зокрема економічної ефективності діяльності різних заснувань, включаючи лікувально-профілактичні, являє собою приклад розв'язуваної, але важко формалізованої, з погляду математики, задачі. Справа тут не стільки в складності реальної системи охорони здоров'я з її економічними визначальними, скількох у принциповій нечіткості більшості даних необхідних для моделювання. Усе вищевикладене вимагає подальшого пояснення і пророблення, розкриває безліч не вирішених проблем і визначає широке поле для глибоких наукових досліджень в області керування соціально - економічними системами, зокрема системи охорони здоров'я, із застосуванням сучасних методів побудови і використання імітаційних моделей. У напрямку наукових досліджень, що позначається, знаходять міждисциплінарне сполучення багато дисциплін, зокрема такі напрямки як соціальна гігієна й організація охорони здоров'я (суспільне здоров'я й охорона здоров'я), економіка і маркетинг медичних послуг, логістика, математичне й імітаційне моделювання. У рамках результатів дослідження, що представляються, спираючи на ряд проблем сучасної вітчизняної охорони здоров'я, хочеться висловити думка, що при будь-якому обраному і реалізованому типі охорони здоров'я – керування такою системою зовсім не виключається. У порівнянні з утилітарною системою ліберальна система охорони здоров'я вимагає більш активного керування. Так, докорінно міняються методи і форми вироблення і прийняття управлінських рішень. Цивілізований суверенітет спирається зовсім не на анархію і не на авторитарне адміністрування, а в сутності своєї укладається науково обґрунтовані методи керування. У цьому нам бачиться оптимізм подолання стихійності і суб'єктивізму у вітчизняній охороні здоров'я. | |
| Просмотров: 286 | Загрузок: 86 | | |