| Главная » Файлы » Для учня/студента » Медицина, терапія, фізіологія | [ Добавить материал ] |
ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ І ПРОБЛЕМИ МЕДИКО-ГЕНЕТИЧНОЇ СЛУЖБИ
| [ · Скачать удаленно () ] | 05.08.2009, 19:27 |
| ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ І ПРОБЛЕМИ МЕДИКО-ГЕНЕТИЧНОЇ СЛУЖБИ Загострення економічної кризи в Україні призвело до подальшого погіршення демогра¬фічної ситуації. Вперше за повоєнний період, починаючи з 1993 p., чисельність населення вкрай зменшилась. Фактором, який цьому сприяв, було природне зменшення населення. Якщо до 1990 p. в країні спостерігався ще деякий природний його приріст, то з 1991 p. в результаті перевищення числа померлих над кількістю народжених невпинно зростає природне зменшення населення. Катастрофічне зниження життєвого рівня пере¬важної більшості населення в останні роки, невирішеність екологічних проблем, загострених наслідка¬ми Чорнобильської катастрофи, невпевненість у зміні ситуації на краще призвели до відновлення тенденції падіння народжуваності. Її сучасний рівень наймен¬ший за весь період існування України і найнижчий серед країн, розташованих на території колишнього СРСР. В 1997 p. середнє число дітей, народжених жінкою за все життя, становило 1,4 при необхідних 2 2 Pi ікс зниження народжуваності розпочалось і 1986 року 1986 р 15,5 на 1000 населення 1990р. 10,0 1996p 9,1 1997p 8,7 II,i процеси у наступні роки набули кризового характеру Загальна смерт ніс гь 12,0 13,6 14,0 13,8 Роки Народжуваність 1991 12,1 1994 10,0 1996 9,1 1997 8,7 Неіаіивної тенденції набули і спеціальні показ¬ники народжуваності, зокрема, середнє число народ¬жених диеи на 1000 жінок віком 15-49 років ті р 50 1994р 43 1996 р 42 1997p 42 Смертність дітей першого року життя, як основ¬ний інтегральний показник соціально-економічного розвитку країни, її культурної о рівня, подання ме-дичної допомоги, з 1976 до 1990 р. постійно зменшу¬валась: 1976 р. — 20,1 на 1000 народжених живими 1990р.—12,8 Починаючи з 1990 p., відмічається зростання показника малюкової смертності з деякою стабілі¬зацією в 1997 році. 1990р.- 12,9 1994р 14,5 1991 p. - 13,9 1995р. 14,7 1992р. - 14,0 1996p. 14,3 1993р. 14,9 1997p. 14.0 Не має тенденції до зниження в останні роки і материнська смертність: 1990р. -32,4 1993р. 32,8 1991р. 29,8 1994р 31,2 1992р. 31,3 1997p. 30,9 Сигуація ускладнюєіься тим. що поряд з депо¬пуляцією відбуває гься погіршення якісних характе¬ристик населення, зокрема його здоров'я. Надзвичай¬но скрутні умови відтворення переважної більшості населення призвели до того, що в останні роки спос-іерігається зниження показника середньої тривалості життя, за яким Україна перебуває у 5-му десятку се¬ред країн світу. Погіршує і ьсядемовідтворюва-тьний і заіальносоціальний ноіенціа і сімейної структури населення знижується рівень показників шлюбності, дії носі і сімей та підвищує гься рівень розлученості. Все більше число сімей обмежується народжуванням лише однієї дитини. Так, питома вага дітей, народ¬жених першими, підвищилась від 49% в 19 Підвищується питома вага дітей, народжених поза шлюбом (12,1%і), що погіршує умови їх утри¬мання і виховання У важкому сгановищі перебува-юіь багатодітні сім'ї Негативно впливають на народжуваність змен¬шення числа шлюбів і збільшення числа розлучень. Внаслідок розлучень щороку понад 150 тисяч дітей залишаються без одного з батьків. За останні роки значно погіршилась ситуація в с4іері здоров'я народу України. Ріст смертності на¬селення значною мірою зумовлений процесом по-старіння населення — збільшенням частки осіб пен¬сійного віку, яка у 1997 p. становила 26%. Суттєво зростає смертність населення в працездатному віці, особливо чоловіків. Порівняно з 1989 p. смертність чоловіків в працездатному віці збільшилась від 663 до 823 померлих на 100 тис. жителів. Як наслідок постаріння населення погіршився показник "демографічного навантаження" у бік підвищення частки осіб пенсійного віку і зниження частки дітей. Кількісна т а якісна оцінки здоров'я дітей свідчать про стійке погіршення їх фізичного та психічного розвитку, що ставить під загрозу існування нації. Сьогодні в Україні близько 70% новонароджених з перших днів життя мають ті чи інші відхилення у стані здоров'я. Здоров'я матерів є одним із вирішальних фак¬торів, які визначають рівень здоров'я народжених ними дітей. У свою чергу, здоров'я жінок дітородного віку формується упродовж всього попереднього періоду життя і особливо в підлітковому віці. Аналіз рівня здоров'я дівчат-підлітків показав, що серед цієї гру¬пи населення зростає частота серцево-судинних зах¬ворювань, анемій, захворювань нирок і статевих органів. Щороку в репродуктивний вік (15 років) вступає 13-14 тисяч дівчат з тяжкою соматичною патологією, які потім під час вагітності та пологів формують групи високого ризику материнської і пе-ринатальної смертності. Кризовий стан демографічної ситуації в Україні вимагає перегляду конкретних напрямів демографі¬чної політики. Сформувалась об'єктивна необхід¬ність переорієнтації демографічної політики. Пере¬несення центру її ваги з стимулювання народжува¬ності, яке не під силу суспільству в сучасних умовах, на збереження здоров'я. Здоров'я має розглядатись як найважливіший пріоритет нації. Висока дитяча смертність, підвищення повікової смертності, більш висока смертність сільського населення порівняно з міським — це ті найважливіші орієнтири, довкола яких повинна сьогодні формуватися система заходів, спрямованих на оздоровлення умов відтворення на¬селення України. Орієнтація України на побудову ринкової еко¬номіки вимагає дотримання таких засад у матеріаль¬ному забезпеченні відтворення населення: посилення ролі доходів сім'ї в системі джерел і засобів матеріального забезпечення відтворення на¬селення; — підхід до соціального захисту населення, як важливого засобу демографічної політики, посилен¬ня демографічної спрямованості заходів соціально¬го захисту, підвищення їх адресності та ефективності; — створення принципово нової системи креди¬тування населення взагалі та молодих сімей; — створення нової ефективної системи охорони материнства і дитинства, яка забезпечує реалізацію пріоритетів сім'ї, дитини. Відомо, що генетичний компонент у формуванні здоров'я людини складає близько 30%, таку ж пито¬му вагу мають фактори навколишнього середовища. Взаємно вони зумовлюють ураження близько 60% популяції. У структурі захворюваності та смертності дітей відбуваються зміни в бік підвищення питомої ваги та природжених спадкових захворювань. В Україні серед дітей віком від 0 до 14 років що¬року реєструється близько 130 тисяч хворих з вада¬ми розвитку. Рівень розповсюдженості на 10 тис. дитячого населення природжених вад: 1992р.—11,2 1993р.—12,4 1994р.—14,7 1997р.—15,6 Природжена та спадкова патологія є однією з провідних причин (другою в структурі) захворюва¬ності та смертності дітей першого року життя, а та-кож перинатального періоду. Так, частота природ¬жених аномалій серед новонароджених у пологових відділеннях складала на 1000 народжених: 1992р.—13022 дітей (21,9) 1993р.—12331 дітей (22,9) 1994р. 13420 дітей (25,8) 1997р.— 12717 дітей (28,6) Серед причин смертності новонароджених у по¬логових стаціонарах природжена та спадкова пато¬логія на 1000 народжених живими складала 1,05. У структурі смерті дітей першого року життя упродовж останніх п'яти років природжена та спадкова пато¬логія займає друге місце. Нині основними формами профілактики природ¬женої та спадкової патології в Україні є: — пренатальна діагностика; — преклінічна діагностика хвороб у новонарод¬жених; — медико-генетичне консультування. Ефективність діяльності медико-генетичних ус¬танов для суспільства виражається не тільки у пря¬мому лікувальному впливі на пацієнтів, але й у ви¬робленні стратегії репродуктивного планування для сімей, включаючи засоби діагностики носійства і а пренатальної діагностики іенетично зумовлених за¬хворювань. В останні роки в Україні склалася цілісна систе¬ма медико-генетичної служби. Діагностичний потен- ціал медико-генетичних закладів зріс, щороку отри¬мують допомогу 80-90 тис. сімей. Провідним, найбільш розповсюдженим і най¬менш шкідливим методом пренатальної діагности¬ки є ультразвуковий скрииінг — масовий і селектив-ний. Масовим УЗ скринінгом в Україні охоплено 66% ваптних, необхідно 100%. Поточний рік є надзвичайно складним для роз¬ширення впровадження масових скринінгових про¬грам через відсутність достатньої кількості тест-сис¬тем. Болючим питанням у проблемі консультування є кадрове, а також фінансування служби. В 1992 p. Урядом України прийнята «Довгост¬рокова програма поліпшення становища жінок, сім'ї, охорони материнства і дитинства», а в 1995 p. — про¬грама «Планування сім'ї», в яких приділяється вели¬ка увага створенню умов і подальшому розвитку медико-генетичних закладів. Підсумовуючи сказане, слід підкреслити аргумен¬товану необхідність розвитку пренатальної й пост-натальної діагностики природжених вад і спадкових захворювань, проведення своєчасної коригуючої те¬рапії, запобігання народженню дітей з тяжкими ва¬дами розвитку, що в кінцевому результаті дасть змо¬гу впливати на зниження захворюваності, інвалід¬ності та смертності дітей. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЖИВАННЯ наркотичних речовин вагітними жінками є однією з актуальних та драматич¬них проблем сучасного світового суспільства. Швидке зростання частоти даної патології ставить під загрозу фізичний та соціальний добробут майбутніх поколінні, 4, б]. За даними ряду авторів, при скринінгових дослідженнях метаболіти різних психоактивних речовин визначаються майже у 15% вагітних жінок [4,5]. Обстеження 4 мільйонів вагітних та породіль в США показало, що 7% з них зловжи¬вали забороненими наркотичними препаратами чи ліками з немедичною метою [7]. На жаль, ця пробле¬ма повною мірою стосується й України. У 1996 р в Україні було зареєстровано 54 тисячі хворих у 2-3 стадії наркоманії. За оцінками фахівців, упродовж кількох років їх число мало зрости до 400-600 тисяч [2] Дані Одеського обласного наркологічного дис¬пансеру свідчать, що жінки становлять 25% серед хворих на наркоманію, 89% з них молодші ЗО років [3] Аналіз медичної документації пологового будин¬ку № 5 м. Одеси за період 1993-1997 pp. виявив збільшення кількості вагітних жінок, хворих на наркоманію, майже в 6 разів. У 1997 р. вони склада¬ли понад 1% від усієї кількості породіль, і цей показ¬ник має тенденцію до подальшого збільшення. Слід відмітити, що отримані нами дані стосуються лише жінок з вираженою психофізичною залежністю Вагітні, котрі вживають наркотичні препарати епізодично, застосовують інгаляційні або табле-товані форми, при відсутності скринінгових систем на метаболіти наркотиків не потрапляють у коло нашої уваги. Таким чином, можна припустити, що дійсний відсоток вагітних з цією патологією буде значно більшим. З метою оцінки впливу наркоманії на перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду та пе-ринатальну захворюваність і смертність обстежено 66 жінок, хворих на наркоманію, які вступили для розродження до клінічного пологового будинку № 5 м. Одеси. Верифікація діагнозу здійснювалась на підставі консультації нарколога або психіатра. Встановлено, що основними наркотичними препа¬ратами, які вживали вагітні, були "макова соломка" та препарати, кустарно виготовлені з ефедрину. Знач- но рідше, як додаткові, застосовувались препарати коноплі, бензодіазепіни, наркотичні анальгетики. Стаж вживання наркотиків складав від 1 до 15 років. Середній вік обсгежених складав 25,6±3,2 року. Усі жінки були міськими мешканками. Серед обсте¬жених 42 (63,6%) жінки не працювали, жили на випадкові прибутки, 10 (15,1%) — перебували в місцях позбавлення волі, шлюб був зареєстрований лише у 21 (32,0%) жінки, в більшості випадків бать¬ко майбутньої дитини теж був наркоманом і основ¬ним постачальником наркотичних речовин для жінки. Первовагітних було 18,2%, повторновагітних — 81,8%. Середня кількість штучних абортів дорів¬нювала 1,82. Первородящі жінки складали 34,8%, повторнородящі (другі-шості пологи) 65,2%. Двоплодова вагітність була у 2 жінок. Середня кількість пологів серед повторнородящих складала 2,4. Співвідношення пологів до абортів становило 4:3. Звертає увагу надто низький рівень акушерської та перинатальної допомоги вагітним, хворим на наркоманію, внаслідок того, що вони не звертають¬ся за нею. Лише 35% жінок спостерігались акушером-гінекологом під час вагітності, з них майже полови¬на це ув'язнені. 18 (27,2%) жінок вступили до по¬логового будинку у другому періоді пологів, а 4 (6,0%) — в ранньому післяпологовому періоді, 24,2% жінок самовільно пішли з пологового будинку у післяпологовому періоді. Щодо наркологічної допо¬моги, то тільки 12 вагітних перебували під диспан¬серним спостереженням. Вагітність закінчилась терміновими пологами у 25 (38,0%) жінок, пролонгована вагітність мала місце у 5 (7,5%), дострокове переривання вагітності у терміні 26-28 тижнів відбулося у 4 (6,0%) (ці випадки були виключені з подальшого аналізу), передчасні пологи — у 32 (48,5%) жінок. Передчасні пологи відбулися в 29-31 тиждень у 7 (10,6%) жінок, в 32-34 тижні — у 4 (6,0%), в 35-37 тижнів — у 21 (31,9%). Частота передчасних пологів серед перво- і повтор¬нородящих складала відповідно 52,2 і 46,5%. Серед інших ускладнень вагітності значне місце посідають різноманітні інфекційні захворювання. Так, ВІЛ-інфікування діагностовано у 6 (9,7%) жінок, трихомоніаз — у 9 (14,5%), сифіліс — у 4 (6,5%і), го¬норею — у 2 (3,2%), інфекції сечовивідних шляхів — у 7 (11,3%), відкриту форму туберкульозу — у однієї вагітної, інші інфекції (флебіти, піодермії, абсцеси, грибкові захворювання) — у 14 (22,5%) жінок. Наслідком зниженої імунологічної резистентності, що має місце у хворих на наркоманію, та поширеної інфекційної патології є висока частота інфікування фетоплацентарного комплексу. Серед обстежених багатоводдя спостерігалось у 6,4%і жінок, маловод¬дя — у 9,6%; частота допологового розриву плодо¬вих оболонок складала 32,3%, з них безводний період понад 12 годин зафіксовано у 17,7% жінок, раннє відтікання навколоплодових вод спостерігалось у 8,0% жінок, ендометрит в пологах діагностовано у 2 (3,2%), післяпологовий ендометрит розвинувся у однієї обстеженої. Патологія посліду мала місце у 5 (8,0%) жінок: у вигляді часткового відшарування нормально розмі¬щеної плаценти — у 3,2% та інтимного прикріплення плаценти — у 4,8%; в усіх випадках крововтрата не перевищувала фізіологічні норми. Анемія І ступ. спостерігалась у 13 (21,0%) вагітних, II ступ. — у 11 (17,7%). Гестоз другої поло¬вини вагітності легкого ступеня діагностовано у 13 (20,9%) вагітних, середніх і тяжких форм гестозів не було. Основною формою аномалій полоіової діяльності були швидкі пологи — 7(11,3%) випадків, слабість пологової діяльності не зустрічалась в жод¬ному випадку. Частота оперативного розродження складала 6,5% (4 випадки). В умовах надто високого ризику септичних ускладнень, природжених вад розвитку плода у жінок, які зловживали наркотиками, операція кесарева розтину проводилась лише у ви¬няткових випадках (з урахуванням соціальних, ме-дичних, психологічних аспектів). Показаннями для оперативного розродження стали анатомо-функціо-нальна недостатність міометрія з загрозою розриву матки по рубцю в 3 випадках та поєднання дополо¬гового відтікання навколоплодових вод при тазово¬му передлежанні плода у роділлі з інтранатальною загибеллю плода в перших пологах. Порушення функції фетоплацентарного комплек¬су у вигляді фетоплацентарної недостатності (ФПН) різного ступеня тяжкості є найбільш розповсюдже¬ним ускладненням вагітності при зловживанні нар¬котичними речовинами. Компенсовані форми ФПН діагностовано у 15 (24,2%) вагітних, субкомпенсовані з розвитком синдрому затримки розвитку та пору¬шення харчування плода — у 18 (29%), декомпенсо¬вану форму ФПН з антенатальною загибеллю пло¬да виявлено у 3 (4,8%і) жінок. В 18 (29%) випадках спостерігалось меконіальне забарвлення навколо¬плодових вод, що свідчить про внутрішньоутробне страждання плода. В терміні 28-42 тижні народились 64 дитини, з них 2 двійні. Перинатальні втрати складали 140,6%о, з них антенатальна загибель плода — 46,8%о, рання неонатальна смертність (всі випадки серед недоно¬шених дітей) — 93,8%и (одна двійня). Причинами смерті були: внутрішньошлункові крововиливи гіпоксичного генезу у глибоконедоношених новона¬роджених (у 2), природжена пневмонія (у 4), з них у З на фоні синдрому гіалінових мембран. 5 (7,8%) малюків народились з вадами розвитку (у 2 — мікроцефалія, у 1 — гіпоспадія, у 1 — "вовча паща", у 1 — природжена клишоногість). Незважаючи на великий відсоток недоношеності та відсутність у більшості випадків заходів з профілактики синдро- 3. Виявлені нами ускладнення значно перевищу- му гіалінових мембран (внаслідок зазначених обста- ють дані іноземних досліджень, що, на наш погляд, вин), пневмопатія спостерігалась відносно рідко — викликано кількома причинами. По-перше, в умо- у 6 (9,3%). Прояви неонатального наркотичного аб- ^ „^. ^^ ^^ зловживають кустарне ви- стинентного синдрому мали місце в різні терміни . . - . ґ г готовленими наркотичними препаратами, які містять майже у всіх новонароджених і вимагали медикамен- . . „ тозної корекції. Перинатальну патологію ЦНС у велику ^ь^ть баластних, високотоксичних для вигляді синдрому збудження, рідше синдрому організму речовин. По-друге, повністю відсутні будь- пригнічення, діагностовано у 81,9% дітей. 45,5% дітей які програми допомоги цьому контингенту жінок. потребували переведення на другий етап лікування. По-третє, крайньо обмежена інформованість медич- Внсновки. 1. Найчастішими ускладненнями них працівників щодо наслідків вживання наркотиків вагітності у жінок, які зловживають наркотичними під час вагітності та методів їх корекції. речовинами, є: фетоплацентарна недостатність, яка, 4. Важливою умовою ефективного вирішення на наш погляд, носить первинний характер, та по- питання допомоги вагітним жінкам, хворим на в'язані з нею внутрішньоутробна гіпоксія та гшотро- наркоманію, є не тільки подальші дослідження фія плода; передчасне переривання вагітності, швидкі механізмів дії наркотичних речовин на перебіг пологи внаслідок підвищення тономоторної актив- . ,. ' ,...,-„, гестаціиного періоду та розвиток плода, а й поєднані ності мюметрія; перинатальне інфікування ФПК, з , . розвитком мало-1 багатоводдя, передчасним розри- зусилля ^wlu акушерів-гінекологів, психіатрів, вом плодових оболонок, психологів, робітників служб соціального захисту в 2. Частота пізніх гестозів вагітності значно ниж- напрямку широкої інформованості та кваліфіко- ча, ніж можна очікувати, виходячи з того, що ваного консультування населення щодо поставленої більшість наркотичних речовин має гіпертензивну проблеми. Дію. Список літератури 1 Горячеє П Й Клинико-психопатологическии анализ состояния осужденньїх женщин, больньтх наркоманиеи, й оценка нервнопсихического развития их потомства Автореф дис канд мед наук — Одесса, 1995 2 Стіицкий В Н Наркомания. современньїе представлення//Журн практ врача —1996 —№4.—С 23-25 3. Шипилов Ю А Течение опиинои наркомании у женщин//Вопр. наркологии —1991 —№2.—С 19-21 4 Belwke M , Eyier F D The consequences of prenatal substance use for the developing newborn and young child // Int J Addict —1993 —V 28, №13 —P. 1341-1391. 5. ChamoffJ J , Landress Н. J , Barret M. E The prevalence of illicit drug or alcohol use during pregnency and discrepancies in mandatory reporting in Pinnelas County, Florida//New Engi J Med — 1990.— V. 332, Н 17.- P. 1202-1206. 6. Fmnegan L P Perinatal morbidity and mortality in substance using families: effects and intervention strategies // Bull Narcotics — 1994. — V. 46, № 1. — P. 19-43 7. Summary tables annualized estimates from the national pregnancy and health survey // U S. Department of Health and Human Services, National Institute on Drug Abuse — 1994. — Sept. 12 — Table 1. | |
| Просмотров: 384 | Загрузок: 86 | | |