1929 р. народився Покровський Валентин Іванович – інфекціоніст, епідеміолог, академік АМН ССР (1982).
1952 р. закінчив перший ММИ.
1955 – 1964 рр. працював на кафедрі інфекційних захворювань того ж інституту.

1956 р. закінчив докторську дисертацію.
1965 р. завідуючий кафедрою інфекційних захворювань в Московському медичному стоматологічному інституті;
1967 р. професор.
1968 р. зам. директора Центрального науково-дослідницького інституту епідеміології.
1971 р. директор Центрального науково-дослідницького інституту епідеміології.
В.І.Покровський опублікував свої 250 наукових робіт, в тому числі 7 монографій посвячених питанню інфекційних патологій. Ним розроблені принципи етіотропної і патогенетичної терапії гнійних менінгітів, масивними дозами пеніциліну (без застосування едолюмбального введення препарату), до дрібниць описав різні форми менінгококової інфекції і дав її клінічну класифіцкацю, доказав роль L-форм збудника в розвитку затяжних форм менінгітів. Під наглядом В.І.Покровського розроблені і введені в практику методи діагностики і лікування гострих кишкових інфекцій (холера, дизентерія, сальмонельоз, рота вірусного гостроентерита); вдосконалив методи водно-сольової терапії; вивчив формокінетику антибіотиків і інтерференцію лікарських речовин при різних інфекційних захворюваннях; вперше описані мікоплазма пневмонії інфекція, генералізовані форми гельмінтозів, ряд інших захворювань.
В.І.Покровський – член управління Міжнародної федерації інфекціоністів, експерт ВОЗ, член президіума управління Всесоюзного об’єднання епідеміологів і Всесоюзного об’єднання інфекціоністів, представник проблемної комісії “Епідеміологія, клініка, діагностика і профілактика інфекційних захворювань”, зам. представник по терапевтичним наукам, зам. відповідального редактора ред.відділа “Епідеміологія, паразитарні інфекційні хвороби”, видані БМЕ, зам. головного редактора Медичного реферативного журналу.
1979 р. разом із С.В.Прозоровським і В.І.Васильєвим за монографію “Мікро плазма пневмонії інфекція”. удостоєний премії імені В.Д.Темакова АМН СРСР. Нагороджений орденами і медалями.

Його досягнення: гнійні менінгіти – клініка, діагностика 1965 р; менінгококова інфекція.