Главная » Файлы » Для учня/студента » Культура, культурологія, етика, естетика | [ Добавить материал ] |
В категории материалов: 29 Показано материалов: 11-20 |
Страницы: « Попередні 1 2 3 Наступні » |
Сортировать по: Даті · Назві · Завантаженням · Переглядам
РЕМЕСЛА ТА РЕМІСНИКИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
1. Ремесла
а) залізообробне ремесло 3
б) виготовлення прикрас 5
в) гончарство 5
г) склодутне ремесло 5
д) деревнообробне ремесло 6
е) шкіряне ремесло 7
є) ткацтво 7
ж) будівельне діло 8
2. Ремісники
а) господарський устрій та розселення ремісників 9
б) соціальне розшарування ремісників 11
в) організація професії ремісника 12
3. Література 14
Зародження дисидентського руху
1. Зародження дисидентського руху
2. Прояви дисидентства
3. Культурне життя періоду "застою"
4. Опозиція в 60-70х роках
5. Українська Гельсінкська група.
6. Релігійне дисидентство.
7. Придушення дисидентства.
Зародження дисидентського руху
У 60—70-х роках у Радянському Союзі виникло примітне явище, коли політику уряду стала відкрито критикувати невелика, але дедалі більша кількість людей, яких звичайно називали дисидентами й які вимагали ширших громадянських, релігійних і національних прав. Як після десятиліть терору, в атмосфері жорсткого контролю й при всіх наявних засобах ідеологічної обробки міг зародитися цей гідний подиву виклик режимові? Дисидентство великою мірою виросло з десталінізації, з послаблення «паралічу страху», що їх розпочав Хрущов. Його обмежені викриття страхітливих злочинів сталінської доби викликали розчарування та скептицизм відносно й інших сторін режиму. Тому спроба Брежнєва обмежити лібералізацію викликала протести й опозицію, особливо серед інтелігенції.
ПОНЯТТЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ ТА МЕНТАЛЬНОСТІ
Риси характеру народу мають вплив і на його історичну долю. Національний характер став предметом вивчення у всіх культурних націй.
Ігор Сікорський
ПОНЯТТЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ ТА МЕНТАЛЬНОСТІ
Не так давно в Україні подібна тема не тільки не могла бути дослідженою, але й просто згаданою. Виховані на “інтернаціоналістських принципах” науковці не поспішали братися за неї, щоб не потрапити в розряд українських буржуазних націоналістів.
Чи є ця тема чимось нескромним або антигуманним? Відомо, що народи з давніх часів, спілкуючись між собою, приглядалися одне до другого, помічали якісь характерні риси своїх сусідів і давали їм певну характеристику. Так само й кожен народ здавна відрізняв себе від інших народів. Отже, спроби пізнати національні відмінності мають дуже давню історію.
про Атлантиду, таємничий материк,
Видатний учений Стародавньої Греції Платон у своєму творі «Тімей і Критій» посилається на афінського державного діяча й поета Солона, якому один єгипетський жрець розповів про велику країну атлантів, що існувала за 9000 років до Платона і навіть воювала з греками . За цими досить скупими відомостями, країна атлантів була розта
ПРЕРАФАЕЛІТИ Братство Прерафаеліті
Братство Прерафаелітів, що на початку діяльності позначало себе загадковими ініціалами ПРБ, - це товариство художників, що було утворене 1848 року в Лондоні. Його провідними діячами були Вільям Голман Гант, Джон Еверетт Мілле і Данте Габріель Россетті, причому найстаршому з них, Гантові, був лише 21 рік. Як об'єднання Братство проіснувало трохи довше десяти років, але новий напрям у провідному Вікторіанському мистецтві, що з'явився завдяки Братству, тривав до початку 20го сторіччя.
’’Розвиток освіти в Україні”
Головними осередками культури, як у попереднi часи, залишалися князiвськi двори, монастирi та церкви. У них зосереджувалися освiченi люди, велось лiтописання, переписували й перекладали книги.
У перiод феодальноi роздробленостi важливу роль у культурному розвитку украiнського етносу поряд з Киiвом
та Чернiговим стали вiдiгравати мiста Галицькоi землi - Галич, Холм, Перемишль, Львiв, а також Волинськоi - Володимир та Луцьк. Проте Киiв продовжував зберiгати своi давнi традицii в духовному життi слов'-янських наро дiв.
ПРАВОВА КУЛЬТУРА
Співаємо, — писав автор «Велесової криги», — адже ми руси — про славні дні, і маємо співи ті про отців наших, про красне життя в степах і про славу отців».
Але та слава бачиться й через призму гірких уроків. Автор нещадний до всього потворного й антиморального, тим більше, що підстав, як бачимо, антипатріотичного, антиморального, антиестетичного, зрештою — антикультурного плану більше, ніж того хотілося б і нам. І, до всього, автор тільки силу приписує богам. За безсилля і рабство, відсутність волі та гідності він звинувачує самих людей.
Зауважимо: нині також стало звичним писати найдошкульніші інвективи на адресу українства. Але з яких позицій?
Соті , фарси та містерії, як явище культури середньовіччя
“Ставлення до етносів та релігій в Римській імперії”
1) Вступ.
2) Ставлення римлян до інших народів:
a) вплив етруської культури на Рим раннього періоду;
b) Італія після римського завоювання, латинське громадянство;
c) утворення перших провінцій;
d) розширення володінь за часів Імперії, нова провінційна політика;
e) варваризація та падіння Західної Римської імперії.
3) Ставлення до релігій інших народів:
a) рання римська релігія як симбіоз давньоримських, етруських та італійських релігій них уявлень;
b) елліністичні впливи та створення римського олімпійського пантеону;
c) поширення східних культів;
d) раннє християнство.
4) Висновок
Вступ.
Протягом багатьох століть Рим був наймогутнішою державою античного світу. Історія Римської держави – це історія нескінченних завоювань, розширення території,
Становище Української журналістики в 20-х роках
Вступ
Проблема значення періодичних видань у громадсько-політичному і культурно-мистецькому житті народу складна й багатоаспектна. Для віками позбавлених державності українців, що зберегли свою національну самобутність у сфері культури, ця проблема набуває додаткової ваги. Значення української періодики в духовному самотвердженні народу важко перебільшити. На кожному з етапів історико-літературного процесу 19-20 століть літературно-громадська преса не тільки пропагувала художню творчість, а й виконувала функцію популяризатора громадсько-політичної думки, нових філософських ідей, наукових досягнень, мистецьких рухів.