Народився 11 червня в місті Єлисавтграді, середню освіту здобув відповідно у Єлисавтградській гімназії ім.. Тараса Шевченка. Нині студент філософського факультету Київського університету імені все того ж Тараса Шевченка. На гітарі навчився грати сам, бо має „музичнашколафобію”, проте сторонні люди кажуть, що досить таки до непоганого рівня довчився. Також грає на губній гармошці, на якій теж навчився грати сам, однак вчився довго і плідно, тому терпіти не може „випендрьожників, які корчать із себе харперів не освоївши нормально інструмент”. Вважається одним із засновників групи. До цього моменту має близько 40-ка своїх аранжованих пісень, з яких група „феномен” освоїла тільки 7, однак планується освоєння і, можливо навіть, запис групою близько ще 20-ти його композицій. Будучи людиною скромною і в деяких місцях, можливо, сором’язливою довгий час чудак не виносив на публіку свої творіння, а коли і співав щось із свого репертуару, то не афішував авторства. Часом траплялися курйозні ситуації, коли Данила питали люди щось на зразок цього „А пам’ятаєш ти ото співав пісню, там ще в тексті є „...та якщо я раптово зараз побачу її, стану найщасливішим на Землі...”; вона в тебе є? Можеш переписати її на Сіді? До речі, а хто її співає? ” . В таких випадках хлопець якось відморожувався, однак саме такі випадки надавали йому віри в те, що пісні гідні аби про них дізнались. Останньою краплею затишшя було літо 2006-го, коли Данило все частіше і частіше чув гарні відгуки від різних людей різних сфер. Його пісні переважно ліричного змісту, ба навіть у на перший погляд жартівливих композиціях („багряні кеди”, „вишнева сигара”, ... ) відчутний присмак почуттів. Один із нерозкритих секретів музиканта – це люди, під впливом яких він пише, себто якась пісня може бути саме про вас, хтозна. В деяких останніх на цей час творах відчутний вплив філософії. Існують записи його пісень на 4 альбомах, які були здійснені вдома за допомогою комп’ютера, дешевого мікрофону, акустичної гітари „Трембіта” і губних гармошок. Усі соло в записах імпровізовані, багато пісень було записано у стані простуди, або когнітивного дисонансу, тому слабо буде сказано, що альбоми неякісні, однак якщо з розумінням поставитись і настроїтись на їх прослуховування, можливо відчути специфічну атмосферу. Записи існують під авторством „Dinkey Halloa” .Нещодавно Данило збагнув, що в нього немає чогось улюбленого, просто є речі, які подобаються, а є речі які не подобаються, тому писати про його улюблені страву, колір, фільм, книгу, і т.д. недоречно. Окрім сорока пісень існує 5-7 не менш специфічних творів, які були написані в соавторстві з Дмитром Гармашем „Лохматим” (добрий друг Данила) і які були нещодавно покладені на музику, тому, можливо, на світ з’явиться альбом із ними. Питання тільки, у якій манері вони будуть записані, чи то на зразок попередніх „залаштункових” альбомів “Dinkey Halloa”, чи то на живо, чи то у вигляді „демо-версії” групою „феномен”. У разі якихось запитань щодо персони Дінкея Халлоа, користайтесь пунктом меню „контакти”, і ми обов’яково дамо вам відповідь або напишемо її на сайті.