Главная » Файлы » Для учня/студента » Українська мова [ Добавить материал ]

Реферат Синоніми
09.07.2009, 22:36

Синоніми — це
слова, що звучать по-різному, але мають спільне основне лексичне значення. У
семантичному полі синоніми своїм значенням наклада­ються один на одного або
перебувають поруч: горизонт, обрій, видноколо, небосхил, небозвід, крайнебо,
круговид, кругозір; зро­зуміти, збагнути, втямити, дібрати, уторопати,
розшолопати. Синоніми, як правило, називають той самий денотат, але різ­ними
словами. Синоніми в мові можливі тому, що лексичні значення ок­ремих слів
нерідко перекривають одне одного: адже немає чіт­кої межі між поняттями,
скажімо, багато і чимало; близькі за значенням у повсякденному вживанні слова
імла, мряка, ту­ман; те саме атмосферне явище називають слова дощ і злива. Водночас
синоніми обов'язково чимось різняться між со­бою — відтінками значень,
емоційним забарвленням, експре­сивністю, стилістичною віднесеністю, різною
активністю в мові, здатністю сполучатися з іншими словами. Наприклад, здавалось
би, слова батьківщина і вітчизна тотожні за значен­ням, проте перше слово на
відміну від другого має ще й по­бічне значення «місце походження»: можна
сказати Південна Америка — батьківщина картоплі, але не вітчизна. Слова леле­ка,
чорногуз, бузько, бусел називають того самого птаха і є, влас­не кажучи,
абсолютними синонімами. Але у вислові Кохай мене, я твій завжди... Моя зажурена
лелеко, прилинь сюди! (М. Упеник) взаємозаміна їх не можлива. Відтінками
значень і сферою вживання різняться між со­бою синоніми говорити, казати,
мовити, вести річ, держати річ, висловлюватися, ректи, глаголати, цвенькати, подейкува­ти,
балакати, гомоніти, просторікувати, молоти, верзти, базі­кати, патякати,
шварґотіти, лепетати. Різну сполучуваність мають синоніми замурзаний,
заяложений, каламутний, неприб­раний, нечистий, яких об'єднує спільне загальне
значення «брудний». Кажемо: замурзане обличчя, заяложений одяг, кала­мутна
вода, неприбрана кімната, нечиста гра — але поміняти місцями ці означення не
можна, цього не дозволяє їхня конк­ретна семантика.
Є невелика
кількість так званих абсолютних синонімів. Вони цілком ідентичні за значенням і
належать здебільшого до стилістично нейтральної лексики: процент — відсоток, ек­земпляр
— примірник, тираж — наклад, фотографія — світли­на, аеродром — летовище,
борошно — мука, площа — майдан, півники — іриси, нагідки — календула, воротар —
голкіпер, мо­вознавство — лінгвістика. Проте такі синоніми часто різняться не
тільки походженням, а й частотою і сферою вживання. ,; Якщо в мові з'являється
два слова з цілком однаковим значенням, то або одне з них поступово виходить із
вжитку (з-поміж двох синонімів літак і аероплан останнє тепер уже не
вживається), або вони починають набувати різних відтінків значення {водій і
шофер, наслідок {результат).Синоніми об'єднуються в синонімічний ряд, у якому
ви­діляється стрижневе слово — домінанта. Воно є носієм основ­ного значення,
спільного для всього синонімічного ряду, сти­лістично нейтральне, найуживаніше
й у словниках синонімів ставиться першим: кричати, горлати, лементувати,
галасува­ти, репетувати, верещати, волати. Багатозначне слово залежно від його
конкретних значень Може бути домінантою різних синонімічних рядів: добрий (про
людину), чуйний, співчутливий, доброзичливий, щирий, людяний, уважний,
приязний, прихильний; добрий (про спеціаліста), квалі­фікований, досвідчений,
умілий, знаючий, компетентний; добрий (про врожай), багатий, високий, щедрий,
рясний, великий. Відпо­відно й те саме слово в різному контексті може
замінюватися різними синонімами. Наприклад, до слова примітивний, коли йдеться
про організми, синонімом виступає слово одноклітинний; про культуру —
первісний, нерозвинений; про смак — грубий, невибагливий, невитончений; про
світогляд — обмежений; про жарт — дешевий; про твір — недосконалий,
недовершений.
Домінантами різних рядів можуть виступати й синоні­ми, залежно від
того яке значення є визначальним у тому чи іншому ряду. Наприклад, із трьох
синонімів сміливий, хо­робрий, відважний, якщо основним є значення «такий, що
не знає страху», то домінантою стає сміливий і далі відваж­ний, хоробрий,
мужній; якщо «такий, що відзначається рішучістю» — то хоробрий і далі
відважний, сміливий, безстраш­ний, мужній, доблесний; якщо «такий, що не
боїться небезпеки» — то відважний і далі сміливий, безстрашний, хороб­рий,
відчайдушний.
Синонімічні ряди незамкнені, вони можуть постійно по­повнюватися новими
словами, втрачати застарілі слова, пере­куповуватися. Наприклад, синонімічний
ряд велетенський, грандіозний, гігантський, колосальний утворився нещодавно за
рахунок запозичених слів. Колишня синонімічна пара гіркий і бридкий, що
називала однаковий неприємний смак, розпалася: слово гіркий залишилося без
синонімів, а слово бридкий стало домінантою синонімічного ряду бридкий,
огидний, гидкий, по­творний, осоружний, негарний.
До складу
синонімічних рядів можуть входити й фразео­логізми: рано, на світанні, ні світ
ні зоря, ще й на зорю не займалося, ще й на світ не благословлялося, ще треті
півні не співали, ще й чорти навкулачки не билися, здивуватися, зчуду­ватися,
зробити великі очі, очі витріщити, скам 'яніти від дива. Синонімічними бувають
і нефразеологічні словоспо­лучення: сумніватися — брати під сумнів, пообіцяти —
дати обіцянку, помилитися — зробити помилку, допомогти — на­дати допомогу,
скривдити — вчинити кривду, записувати — вести записи.
Крім
загальномовних, є також контекстуальні синоніми. Наприклад, слово тиша може
поєднуватися не лише з пос­тійними синонімами безгомінна, беззвучна, безгучна,
безшелес­на, німа, а й зі словами мертва, глибока, повна, цілковита, аб­солютна,
які не є синонімами до названих вище слів. При слові настрій синонімічними
означеннями можуть виступати як постійні синоніми (веселий, радісний), так і
контекстуальні (весняний, світлий).
Близькими до контекстуальних
синонімів є перифрази. Перифраза — описовий мовний зворот, ужитий для називан­ня
предмета через якусь характерну його рису. Наприклад, щоб у тексті не
повторювати раз у раз слово Київ вживають пери­фразу столиця України, місто
Кия; лев — цар звірів; вугілля — чорне золото, тверде паливо; газ — блакитне
паливо; засоби масової інформації — четверта влада; рибалка — лицар гачка і
наживи. Перифраза часто несе в собі оцінку явища; вона може мати позитивне,
схвальне або негативне, іронічне значення. Внаслідок цього підвищується
емоційність повідомлення, ви­являється ставлення автора до повідомлюваної
інформації.
Синоніми, оскільки вони взаємозамінні, належать до тієї самої
частини мови або, якщо це фразеологізми, співвідносні  тією самою частиною
мови.
Семантичні (поняттєві) — відрізняються лише відтінками значення;
ця різниця може полягати в штенсивності вияву якоїсь ознаки (товариш, приятель,
друг, побратим; здібний, обдарований, талановитий), у несуттєвих відмінностях
між предметами, явищами (хата, дім, будинок), у здатності спо­лучатися з іншими
словами (череда — про корів, табун — про коней, отара — про овець, зграя — про
вовків; заплю­щувати — про очі, зачиняти — про двері, закривати — про інше).
Семантичні синоніми в мові з'являються в процесі глибшого пізнання дійсності,
появи нових предметів, явищ. Унаслідок цього стали вживатися порівняно недав­но
такі синонімічні ряди, як дорога, шлях, путь, битий шлях, путівець, тракт,
шосе, автострада, магістраль, траса, бруківка, колія (шляхи сполучення);
дотація, асиг­нування, субсидія (економіка); трансплантація, пересадка
(медицина) тощо;
конотативні (емоційно-оцінні) — відрізняються ставлен­ням мовця до
названого ним явища (з наростанням пози­тивних емоцій: дитина, дитя, маля,
крихітка; з наростан­ням негативних емоцій: обличчя, лице, фізіономія, пика,
морда, рило; нейтральне райдуга і поетичне веселка);стилістичні (функціональні)
— відрізняються сферою вживання, але називають той самий предмет, явище (елек­тропоїзд,
читальний зал — в офіційній мові, електричка, читалка — у просторіччі;
рекомендувати — у науковій літе­ратурі, радити — у звичайній розмові; здібний,
обдарова­ний, талановитий — загальновживані, кмітливий, кебет­ний, метикуватий,
тямущий — розмовні);
семантико-стилістичні — відрізняються водночас і від­тінком
значення, і емоційним забарвленням, і сферою вжи^-вання (іти, крокувати,
шкандибати, чимчикувати, плента­тися, чалапати, дріботіти). Синоніми виникають:

а) за
рахунок творення нових слів: перемогти, подолати, здолати, побороти, подужати;
відрада, розрада, утіха, задоволення, приємність, насолода; нишком, нишком-...
тишком, крадькома, потай, потайки, потайці, потаєм­но, приховано;
б) внаслідок
запозичень: невдача — фіаско; рідкісний —унікальний, раритетний; підробка —
фальшивка, імітація; підмурівок, підвалина — фундамент; перевертень — ренегат,
манкурт, яничар;
в) за рахунок розмовно-просторічних слів та діалектизмів:
садиба — обійстя, селитьба, ґражда; капці — патинки,

човганці, виступці; віз — хура, фіра, підвода, теліга, каруца, мйжа;
г)  
внаслідок розвитку багатозначності слів: зручний, відповідний, слушний,
сприятливий (про час); попелястий, ми­

шастий, олов'яний, сріблястий, сталевий (про колір);байдужий, холодний,
офіційний, сухий (про стосунки між

людьми).
Синонімами звичайно бувають різнокореневі слова, хоча є синоніми,
які мають спільний корінь, але різняться між со­бою значеннєвими або
стилістичними відтінками: славний, сла­ветний, уславлений; братній, братський,
братерський, побратимський; заклик, поклик, клич; темрява, темінь, темнота,
тьма, пітьма; змбвчати, промдвчати, перемовчати, помдвчати; єднатися,
з'єднуватися, поєднуватися, об'єднуватися.
Збагаченню мови лексичними
синонімами сприяють такі мовні явища, як табу та евфемізми.
Табу — слово,
вживання якого заборонено з різних причин: через забобони, вірування, з
цензурних і етичних мірку­вань. У такому разі той самий предмет починають
називати іншим словом, з іншим конотативним відтінком: чорт — дідько, лихий,
куций, люципер, нечиста сила; брехня — неправда, вигадка, плітка,
дезінформація, інсинуація; смерть — кончина, летальний кінець.

Евфемізми —
слова або вислови, що вживаються замість слів із грубим чи неприємним змістом:
брехати — говорити неправду, вигадувати, фантазувати; смердіти — погано
пахнути, відгонити; старий — похилого віку, літній; дурний — недалекий,
наївний.
За вживанням синоніми бувають: загальновживані: зрозуміти,
збагнути; захисник, оборонець;

пов'язані з
певним видом спілкування: уторопати, розшо­лопати, втямити, розчовпати
(знижено); поборник, споборник (урочисто).

Синоніми в
мові вживаються:

а) 
для точнішого вираження думки; наприклад, різні значення можна передати
синонімами постанова, розпоря­дження, ухвала, рішення, резолюція, вирок,
декрет;

б)  для
уникнення набридливого повторення тих самих або однокореневих слів; наприклад,
у тексті можна попе­ремінно вживати (звичайно, з урахуванням їхніх значеннєвих
відтінків) слова треба, потрібно, необхідно, слід, варто; випадок, подія,
епізод, пригода, інцидент, приключка то шо.

Уміле
вживання синонімів — свідчення про майстерне володіння мовою, про вимогливість
до власного висловлю­вання.

Наприклад,
у Т. Шевченка в первісному варіанті було таке речення: Ми просто йшли: у нас
нема і йоти кривди за собою. У процесі роботи над твором поет, використовуючи
синоніми, виправив наведене речення на точніше, влучніше: Ми просто йшли: у нас
нема й зерна неправди за собою. У вірші Лесі Ук­раїнки «Велет» читаємо: Той
велет сильним був колись не тілом лиш, а й духом. Всі людські пута й кайдани
зривав єдиним ру­хом, його збороти не могла ніяка міць ворожа. У первісному
варіанті цього вірша замість слова збороти спочатку стояло подужать, потім —
зломити. У рукописі повісті М. Коцю­бинського «Fata morgana» було написано:
Стережете панське добро? Ха-ха! Стережіть, стережіть, щоб не пропало. Потім
виправлено на: Стережете панське добро?Ха-ха!Пильнуйте, пильнуйте, щоб не
пропало.

Як вдало
майстри слова використовують синонімічне ба­гатство мови, свідчить хоч би
невеликий уривок з оповідання Марка Вовчка «Козачка»: Занедужала перше мати:
таки вже старенька була; похиріла неділь зо дві, та й переставилась. За ненькою
й батько помер з нудьги та з жалю за вірним подруж­жям, що з нею молодий вік
ізвікував. Щоб не повторювати ті самі слова й привернути увагу до певних явищ,
тут вжито синоніми мати і ненька; занедужати і похиріти (синоніми ДО захворіти,
прохворіти); померти і переставитися; подружжя (синонім до дружина); вік
ізвікувати (синонім до прожити).

Синоніміка
широко використовується в народних піснях: Найстарший брат рече-промовляє...
Став середульший брат— плакати і ридати... Бідні невольники прохали та
благали... Поле килиїмське хвалить-вихваляє... То не вовки-сіроманці квилять та
проквиляють...

Якщо,
підкреслюючи якусь думку, вживають поспіль кілька синонімів, то їх розташовують
у порядку збільшення або зменшення якостей чи ознак, названих ними. Наприк­лад,
у реченні / в'яне, сохне, гине, гине твоя єдиная дитина (Т. Шевченко) дії, які
передають загибель, називаються в їхньому наростанні. Ще приклади: На обличчі
його лежав ви­раз безнадії йрозпачу (В. Собко). Голос Івана Івановича стає
теплим, інтимним (М. Івченко). В далечині туманній, тем­ній, димній злилися
низина і вишина (Є. Маланюк). Я винен, браття. Всі ми винні. Наш гріх
судитимуть віки за беріїв, за Соловки, за чорні, зганьблені, злочинні,
переґвалтовані роки (1. Світличний).

 

Категория: Українська мова | Добавил: referatwm
Просмотров: 1203 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 2.6/5