| Главная » Файлы » Для учня/студента | [ Добавить материал ] |
| В разделе материалов: 3261 Показано материалов: 2581-2590 |
Страницы: « Попередні 1 2 ... 257 258 259 260 261 ... 326 327 Наступні » |
8.Розрахунок підшипників.
8.1 Підбір підшипників для вхідного вала. Вал І.
Дано : n = 1455 об/хв – швидкість обертання вала;
dn = 25 мм – діаметр посадочного місця підшипника.
Радіальні навантаження на підшипники:
Fr2 = RAx2 + RAy2 = 8582 + 4412 = 964.6 H;
Fr1 = RBx2 + RBy2 = 8582 + 2162 = 884.7 H;
FA = 564 H – осьова сила;
Ln = tекв = 17423 годин – час роботи підшипників (потрібна довговічність)
1) Приймаємо конічний радіально – упорний підшипник середньої
9. Розрахунок шпоночних з’єднань.
Прийняті розміри шпоночних з’єднань перевіряють розрахунком на зріз і зминання:
Вибір муфти
Стандартні муфти для приводу підбирають за крутним моментом з урахуванням діаметра валу. Підбираємо муфту пружну втулково – пальцеву (МУВП) за ГОСТом 21424 – 75 ( рис. 11). Вона відрізняється простотою конструкції та зручністю монтажу і демонтажу. Муфта пом’якшує удари та вібрації, компеснує невеликі похибки монтажу і деформації валів. Допустиме радіальне зміщення валів не більше за 0,4, кутове зміщення – не більше за 10 00І. Матеріал полумуфт – чавун С420, матеріал пальців – сталь 45. Пружні елементи виготовляють з резини з b 8 МПа. Навантажувальна здатність муфти обмежена стійкістю гумових елементів, тому перевірочний розрахунок робимо на міцність при зминанні цих елементів.
Розміри муфт на рис.10.1 і в таблиці 10.1. Розміри пальців на рис. 10.2 і в таблиці 10.2.
Змащування підшипників 11. Вибір мастила для зачеплень і підшипників:
Для зменшення витрат потужності на тертя і зниження інтенсивності зносу поверхонь, що труться, також для запобігання заїданню, задирам та корозії, кращого відведення теплоти поверхні деталей, що труться повинні мати надійне змащування.
Для змащення зубчастих передач застосовуємо картерну систему. В корпус редуктора заливаємо мастило так, щоб вінці коліс були в нього занурені. При їхньому обертанні масло захоплюється зубцями, розбризкується і потрапляє на внутріші стінки корпусу, звідки стікає в нижню його частину. Всередині корпусу утворюється взвісь частинок мастила в повітрі, яка покриває поверхні розташованих в середині корпусу деталей.
Глибина занурення циліндричного колеса тихохідної передачі складає (0,5 … 5) * m. Так як у нас є конічна передача, то глибину занурення приймаємо 30 ... 50 мм. Різниця між верхнім і нижнім рівнем повинна складати не менше ніж 10 мм, що в межах допустимого.
12. Побудова механічних характеристик електродвигуна і робочої машини:
Дано: електродвигун типу 4А 112М4У3
РН = 5,5 кВт; nН = 1445 хв-1 ; Mn / MН = 2,0; Mmax / MН = 2.2 = .
Знаходимо номінальний, і критичний (максимальний) моменти двигуна:
MН = 9550 РН / nН = 9550 * 5,5/ 1445 = 36,35 Н * м;
Mmax = Mкр = MН =2,2 * 36,35 = 79,97 Н * м;
Знаходимо номінальне, і критичне ковзання двигуна:
SН = (nO - nН ) / nO = (1500 – 1445) / 1500 = 0.037;
Sкр = SН ( + 2 – 1) = 0,037(2,2 + 2,22 – 1) = 0,154.
Знаходимо критичну частоту обертання ротора двигуна, при якій він розвиває критичний момент:
nкр = nO ( 1 - Sкр) = 1500 (1 – 0.154) = 1269 хв-1 ;
Для побудови механічної характеристики двигуна в діапазоні частоти обертання 0 … nO задаються частотою обертання ротора nХ і розраховують відповідні значення ковзання SХ = (nO – nХ)/ nO. Потім по рівнянню Класса розраховують обертовий момент двигуна при відповідних значеннях n і S:
M = 2 Mкр / (S/ Sкр + Sкр./S)
Результати розрахунків n, S і М заносимо в таблицю 12.1.
Реферат з фізики на тему: Трансформатори та їх застосування
Як бачимо, на практиці часто виникає необхідність змінювати напругу, яку дає деякий генератор. В одних випадках бувають потрібні напруги у тисячі чи навіть в сотні тисяч вольт, в інших необхідні напруги у кілька вольт або кілька десятків вольт. Змінити таким чином постійну напругу дуже складно, а між тим змінну напругу можна перетворювати – підвищувати і знижувати – досить просто і майже без втрат енергії. Це є однією з основних причин того, що в техніці переважно користуються змінним, а не постійним струмом. Прилади, за допомогою яких здійснюють перетворення напруги змінного струму, носять назву трансформаторів.
Галактики різних видів. Зорі, чорні діри, холодні об’єкти.
Галактика – це велика зоряна система що складається із зір, зоряних скупчень, пиловіх і газовіх туманностей, розсіяного газу і пилу. До нашої Галактики входять Сонце і сонячна система (планети). Вік Галактик понад 10 млрд. років. Залежно від розмірів у Галактиках міститься до 100 млрд. зір. Галактики спостерігаются у вигляді світлих туманних плям круглої, овальної або неправильної форми. За структурою розрізняють три типи Галактик: спіральні, еліптичні й неправильні, рідше бувають кільцеві. Галактики, що е джерелами радіовипромінювання, називаються радіогалактиками. В них відбуваються бурхливі процеси, які супроводяться викидами речовини. Сучасні телескопи дають змогу спостерігати Галактики на відстані до 3-4 млрд. світлових років. На більших віддалях (до 12 млрд. світлових років) спостерігаються зореподібні радіоджерела – квазари. Потужністю випромінювання вони перевершують найбільші за розміром Галактики. За хімічним складом квазари дуже близькі до газових туманностей. В них значний надлишок ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання порівняно зі звичайними зорями.
Поняття температури.
Температура - це досить важлива характеристика термодинамічної системи. Вона визначає ступінь нагрітості тіл і є мірою інтенсивності теплового руху.
Внутрішні параметри системи поділяються на інтенсивні та екстенсивні. Параметри термодинамічної системи, які не залежать від маси або числа частинок в системі, називають інтенсивними.
Температура виражає стан внутрішнього руху рівноважної системи незалежно від кількості частинок в них.
Тому температура є інтенсивним параметром.І в цьому розумінні вона є мірою інтенсивності теплового руху.
Ексенсивні термодинамічні параметри - це параметри, які пропорційні масі або числу частинок даної термодинамічної системи.
Їхнє значення дорівнює сумі значень таких самих параметрів окремих частин системи. До таких параметрів належать об’єм, енергія та інші.
Абсолютна термодинамічна шкала.
Температурні явища
Прямопропорційна залежність рідини від атмосферного тиску, чим він більший, тим більша температура, при якій відбувається кипіння води. Температура, при якій кипить рідина, називається температурою кипіння.
Температура кипіння рідини при нормальному атмосферному тиску називається точкою кипіння. Для води вона становить 100 0.
Але вода може кипіти і при 150 0, і при 200 0, і т.д., а може кипіти і при 500, 100 і навіть при 00. підвищений тиск і підвищена температура кипіння створюються в автоклавах.
Тема: Пароутворення. Вологість.
Питання:
1. Поняття фази речовини. Пароутворення і конденсація.
2. Насичена та ненасичена пара.
3. Вологість повітря. Абсолютна і відносна вологість повітря. Точка роси.
4. Прилади для визначення вологості повітря.
Д/з § 7.1-2, 8.1-3, 9.1-4. №558, №563, №564.
1. Речовина може перебувати в чотирьох фазах або агрегатних станах: в твердому, в рідкому, в газоподібному і в плазменному. Вид фази залежить від внутрішньої енергії речовини, яка є найбільшою в плазменному стані і найменшою в твердому.
Пароутворення - це перехід речовини з рідкого стану в газоподібний.
Конденсація - це перехід речовни з газоподібного стану в рідкий.
Є два види пароутворення:
а) випаровування;
б) кипіння.