Корoткий опис:  Кінець ХVIII –XIX століття були надзвичайно важливим етапом у розвитку української культури. Поширення ідей Гуманізму й раннього Просвітництва не лише сприяли загальному суспільному прогресу , а й формували почуття національної гідності, духовності, людяності. У цей період, як і в попередній, український народ зробив свій неповторний внесок до світової культурної скарбниці, а імена найвидатніших діячів української науки, культури, освіти, мистецтва того часу були знаними по всій Європі.
Культурне життя на Україні великою мірою визначалось розвитком літератури. Творчість П.Гулака-Артимовського, Е.Гребінки, Г.Квітки-Основ’яненка, І.Котляревського, Т.Шевченка свідчили про формування нової української літератури. з чітко вираженими рисами національної своєрідності. Характерною ознакою тогочасного літературного процесу було українсько - російське мовне єднання.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ПЛАН
Передмова
1) Українська міфологія
а) Особливості української міфології
б) Український Олімп
2)Походження світу та землі в українській міфології
а) Род
б) Род-головний бог, творець всесвіту
в) Створення світу-давній міф
3) Чи насправді, воно так було?

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Період трьох літ - так називають проміжок часу між 1843-1847 роком в творчості видатного українського поета, письменника, художника Тараса Григоровича Шевченка. Це період творчої зрілості поета. Романтичний напрямок його творів відходить на другий план і вони набувають більш реалістичного характеру. В цей період письменник замислюється над долею України, над її теперішнім станом та її історією. Найвидатнішими творами цього періоду були: “Сон”, “Кавказ”, “Ш мертвим, і живим…”, “Наймичка”, “Холодний Яр”, “Заповіт” та інші.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  План
1. Вступ
2. Біографія
3. Творчий геній
4. Особливості лінії в творчості майстра
5. Характери творів
6. “Весна” і “Народження Венери” як відображення епохи Відродження
7. Нове розуміння людини
8. Дисонанс в пізній творчості
9. Висновок

Вступ

Дивно подумати, що років п'ятдесят тому Бoтічeллі вважався одним з темних художників перехідного часу, які пройшли в світі лише потім, щоб приготувати шлях Рафаелю. Люди нашого покоління зростають з іншим уявленням про долі мистецтва. Флорентійське кватроченто здається нам не перехідним, але кращим моментом відродження, і геній Бoтічeллі означає для нас вищу його точку, нам просто важко повірити, що письменники XVIII і початку XIX ст.ст., абат Ланци, наприклад, або Стендаль, згадують ім'я Ботічеллі тільки заради бажання бути грунтовними.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Тарас Шевченко!... Це ім’я дорогоціною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури. У славній плеяді безсмертних класиків літератури геніальний співець українського народу по праву стоїть в одному ряду з такими титанами думки і слова, як Гомер і Шекспір, Пушкін і Толстой, Гете і Байрон, Шіллер і Гейне, Бальзак і Гюго, Міцкевич і Бернс, Руставелі і Нізамі, чия мистецька спадщина стала надбанням усього передового людства.
Тарас Шевченко - символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу. Його думи, його пісні, його полум’яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів.
Поезію Шевченка люблять усі народи. Поет, який віддав усі свої сили боротьбі за визволення рідної України від соціального і національного гніту, виражав прагнення і сподівання всіх народів, всіх прогресивних людей світу.
Тарас григорович Шевченко прожив дуже мало - лише 47 років. З них 34 роки провів у неволі: 24 роки - під ярмом кріпацтва і понад 10 років - у найжорсткіших умовах заслання. А решту - 13 "вільних" років перебував під невсипущим наглядом жандармів.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Тема: Література епохи Просвітництва , її представники.

Просвітництво(П.) - це ідейний та інтелектуальний рух, що виник внаслідок боротьби буржуазії ( або 3-го стану) з феодалізмом, абсолютизмом і духовенством (церквою) , це період з кінця 17-го – поч.18-го століття. Ознаменувався державним переворотом в Англії (1688-1689рр) , кінець пов’язують з Великою Французькою Буржуазною Революцією (1789-1794рр).
ОЗНАКИ Просвітництва:
1.Головна ідея Просвітництва – завдяки знанням змінити цей недосконалий світ.
2.Головне завдання П. – боротьба з феодалізмом, абсолютизмом, духовенством.
3.Головні герої епохи – люди науки, мистецтва, державні діячі-реформатори.
4.Основна ідея П. – це ідея освідченої монархії (на чолі держави поинен був (мав) стояти освідчений монарх (монарх-філософ), покровитель мистецтв, наук, ремесел.
5.Героєм у творах мистецтва стає також і звичайна людина. Вона зображується з симпатією і любов’ю.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Величезним є внесок Пантелеймона Куліша в процес розвитку української літератури. Але не можна забувати, що він був і визначним громадським діячем. Так, відомою залишилась його діяльність, як члена Кирило-Мефодіївського товариства, проте чимало сторінок з життя цієї постаті ще не відкрито. Спробуємо ж розглянути історію взаємовідносин Я. Головацького і П. Куліша, що різними шляхами намагалися пробудити національну свідомість українців Східної та Західної України.
На початку червня 1858 р. польський вчений А.Бельовський запросив Головацького до себе на квартиру для зустрічі з Кулішем, який саме тоді вперше прибув до Львова, повертаючись в Україну з подорожі по Західній Європі. З Я.Головацьким у Пантелеймона Олександровича відразу ж

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ

Народний календар — це дуже старий, тисячолітній до¬кумент життя і культури українського народу, його далеких пращурів з передхристиянських часів. Протягом віків Ка¬лендар утворювався, доповнювався, наверствовувався, а в деякій своїй частині й перейшов у забуття. З прийняттям християнства Н. К. злився з Юліянським календарем, з хри¬стиянськими святами, але свій глибокий зміст зберіг до на¬шого часу, і просякнутий цілком раннім світоглядом культу покійників та анімістичним.
Народний календар — це цінний документ первісної культури, на жаль, ми не маємо певних джерел, як саме він ,,виглядав" у ранніх віках нашої праісторії та історії. Як вид¬но, наші прапрадіди мали свій власний календар, знали до¬кладно час зміни порів року; без метереологів наперед зна¬ли, яка буде погода, яке літо, яка зима, чи достатньо буде до¬щу, снігу, чи гаряче буде літо, чи великі будуть зимові завої та морози. Ті досліди та предрікання прапрадідів здебільшо¬го були вдалі, справджувались.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  План

1. Українська культура довоєного періоду. Посилення партійного контролю над духовим життям суспільства в другій половині 40-х років.
2. Літературне оновлення 60-х р.р. Творчість: Л.Костенко, Павличка, Драга, Стуса, Вінграновського.
3. Утвердження загальнолюдських цінностей у світовій культурі в післявоєнний період.
4. Сучасна зарубіжна культура: Моріан, Солженіцин, Арагон, Селинджер, Фолкнер.

Хроніка літературно-мистецького процессу 60-80-х років засвідчує строкатість і нерівність розвитку української культури, а водночас і її невід‘ємність від загально людської культурної спільності.
Постановою Ради Міністрів УРСР від 50/05/61 р. запроваджено Державну премію ім. Т.Г.Шевченка. Нетривале послаблення режимного тиску в першій половині 60-х р. призвело до загального позитивного зрушення в культурному житті України. Частішають декади і тижні української літератури.
60-ті роки - час виникнення нових продуктивних тенденцій в літературному процесі, піднесення загально-художнього, інтелектуально-філософського

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  «Як гордо голову здійняла знов Людина!
І Бога променем своїм краса первинна
На плотськім олтарі в тремкий повергла стан.
Щаслива від добра, поблідла від страждань.
Людина хоче все пройти й пізнати!..»
А.Рембо
Серед визначних поетів французького символізму чи не наитрагічнішою є постать Артюра Рембо. На мить увірвався він у літературу (почав писати те в школі, та назавжди полишив поезію вже в 20-річному віці), але його творчість, гарячкова і відчайдушна, трагічна і енергійна, схвилювала сучасників і нащадків. «Ангелом і демоном» назвав письменника Поль Верлен, захоплюючись «стрімким польотом його поетичної фантазії, що ширяла в різних, подекуди суперечливих, сферах людського духу». Сам Рембо вважав себе бунтівником, котрий спромігся піднятися над своєю епохою і зазирнути «в небачені глибини особистого світу, з яким ніколи не може бути згоди, як і з людством».

Читати далі   Написати відгук/Голосувати