| Главная » Файлы » Твори з української літератури » Шевченко Тарас | [ Добавить материал ] |
| В категории материалов: 18 Показано материалов: 11-18 |
Страницы: « Попередні 1 2 |
Сортировать по: Даті · Назві · Завантаженням · Переглядам
ШЕВЧЕНКО — ЦЕ НАРОД, І ЯК НАРОД, ВІН БУДЕ ВІЧНО ЖИТИ
Корoткий опис: ШЕВЧЕНКО — ЦЕ НАРОД,
І ЯК НАРОД, ВІН БУДЕ ВІЧНО ЖИТИ
Тарас Григорович Шевченко — великий поет, геній українського народу.
Поет зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства. У своїй твор
чості митець сягнув на світовий рівень. Його довершені твори сіють зерна
світла й добра, палахкотять незгаслим полум’ям безкомпромісної справед
ливості, проникливої мудрості. Тарас Шевченко народився кріпаком, тож
йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі страждання бідноти. А то
І ЯК НАРОД, ВІН БУДЕ ВІЧНО ЖИТИ
Тарас Григорович Шевченко — великий поет, геній українського народу.
Поет зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства. У своїй твор
чості митець сягнув на світовий рівень. Його довершені твори сіють зерна
світла й добра, палахкотять незгаслим полум’ям безкомпромісної справед
ливості, проникливої мудрості. Тарас Шевченко народився кріпаком, тож
йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі страждання бідноти. А то
ТАРАС ШЕВЧЕНКО Доповідь про письменника
Корoткий опис: ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Доповідь про письменника
Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого 1814 р. в с. Моринці
Звенигородського повіту на Київщині у сім’ї селянкріпаків. Рано втратив
батьків, наймитував. Був зарахований до складу панських служників і 1829 р.
відправлений до Вільна. З початку 30х рр. жив у Петербурзі. Навесні 1838 р.
за сприяння К. Брюллова, В. Жуковського та ін. Шевченко був звільнений
з кріпацтва. Упродовж 1838—1845 рр. навчався в академії художеств у Пе
тербурзі. Пізніше переїхав в Україну, працював співробітником Археографі
чної комісії в Києві. Навесні 1847 р. Шевченко був заарештований за приче
тність до КирилоМефодіївського товариства й відправлений рядовим до
війська. Пробув на засланні більше десяти років. Звільнившись, жив у Пе
Доповідь про письменника
Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого 1814 р. в с. Моринці
Звенигородського повіту на Київщині у сім’ї селянкріпаків. Рано втратив
батьків, наймитував. Був зарахований до складу панських служників і 1829 р.
відправлений до Вільна. З початку 30х рр. жив у Петербурзі. Навесні 1838 р.
за сприяння К. Брюллова, В. Жуковського та ін. Шевченко був звільнений
з кріпацтва. Упродовж 1838—1845 рр. навчався в академії художеств у Пе
тербурзі. Пізніше переїхав в Україну, працював співробітником Археографі
чної комісії в Києві. Навесні 1847 р. Шевченко був заарештований за приче
тність до КирилоМефодіївського товариства й відправлений рядовим до
війська. Пробув на засланні більше десяти років. Звільнившись, жив у Пе
ТВІР-ОПИС ЗА КАРТИНОЮ Т. ШЕВЧЕНКА «АВТОПОРТРЕТ» (1840 р.)
Корoткий опис: ТВІР-ОПИС ЗА КАРТИНОЮ
Т. ШЕВЧЕНКА «АВТОПОРТРЕТ» (1840 р.)
За своє життя Шевченко створив понад тридцять малярських та гра
фічних автопортретів, в яких передав свої думки, почуття, переживання.
Одним із них є автопортрет 1840 року.
На картині бачимо зосереджене обличчя молодої людини. Гарної,
сповненої гідності, з граціозним поворотом голови. Світло вихоплює
з півтемряви лише обличчя, все інше ховається у напівпрозорих тінях.
Яскраво осяяне чоло і затінені очі. І хоча Шевченко затінює їх, все ж по
мічаємо, що це всепроникний погляд очей, сповнений невисловленого
запитання. Різкий злам брів і цей не по літах серйозний погляд здаються
дивними на округлому юнацькому обличчі. Це образ юнака, якого суворі
обставини рано зробили дорослим. Портретне зображення свідчить про
високу гідність молодої людини, незламну волю, високий дух творчої
особистості.
Т. ШЕВЧЕНКА «АВТОПОРТРЕТ» (1840 р.)
За своє життя Шевченко створив понад тридцять малярських та гра
фічних автопортретів, в яких передав свої думки, почуття, переживання.
Одним із них є автопортрет 1840 року.
На картині бачимо зосереджене обличчя молодої людини. Гарної,
сповненої гідності, з граціозним поворотом голови. Світло вихоплює
з півтемряви лише обличчя, все інше ховається у напівпрозорих тінях.
Яскраво осяяне чоло і затінені очі. І хоча Шевченко затінює їх, все ж по
мічаємо, що це всепроникний погляд очей, сповнений невисловленого
запитання. Різкий злам брів і цей не по літах серйозний погляд здаються
дивними на округлому юнацькому обличчі. Це образ юнака, якого суворі
обставини рано зробили дорослим. Портретне зображення свідчить про
високу гідність молодої людини, незламну волю, високий дух творчої
особистості.
ЗАПОВІТ НАЩАДКАМ (За поезіями Тараса Шевченка)7
Корoткий опис: ЗАПОВІТ НАЩАДКАМ
(За поезіями Тараса Шевченка)
Заповіт — це висловлення останньої волі людини. Заповіт митця —
ліричний твір, в якому той висловлює своє бажання не лише особистого,
а й громадського, суспільнополітичного характеру.
Тарас Шевченко мріяв бачити Україну вільною і незалежною. У кар
тинахмріях він малює повну єдність чарівної природи і життя її трударів.
У поезії «І виріс я на чужині» поет, мріючи про справедливе суспільство,
поетично відображає прекрасну картину всенародного щастя та вільного
життя. Відчувається турбота Т. Шевченка про долю рідного народу, про
його майбутнє і в поезії «Заповіт». У вірші поет звертається до рідного
народу з наказом:
... вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
У цих рядках висловлене його заповітне бажання, здійсненню котрого
він віддав усі сили і помисли. Це програма його життя, за виконання якої
він мужньо боровся. Помираючи, він заповідає нащадкам порвати кайдани
неволі і побороти ворогів і недругів, що несуть зло на рідну нашу землю.
Т. Шевченко впевнений, що народ збудує нове суспільство — «велику сім’ю,
вольну, нову». Друге прохання особисте і дуже скромне. Нехай не забудуть
його, хай інколи згадають «незлим тихим словом».
Твій заповіт виконаний, Тарасе. Тебе ніколи не забуде Україна.
(За поезіями Тараса Шевченка)
Заповіт — це висловлення останньої волі людини. Заповіт митця —
ліричний твір, в якому той висловлює своє бажання не лише особистого,
а й громадського, суспільнополітичного характеру.
Тарас Шевченко мріяв бачити Україну вільною і незалежною. У кар
тинахмріях він малює повну єдність чарівної природи і життя її трударів.
У поезії «І виріс я на чужині» поет, мріючи про справедливе суспільство,
поетично відображає прекрасну картину всенародного щастя та вільного
життя. Відчувається турбота Т. Шевченка про долю рідного народу, про
його майбутнє і в поезії «Заповіт». У вірші поет звертається до рідного
народу з наказом:
... вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
У цих рядках висловлене його заповітне бажання, здійсненню котрого
він віддав усі сили і помисли. Це програма його життя, за виконання якої
він мужньо боровся. Помираючи, він заповідає нащадкам порвати кайдани
неволі і побороти ворогів і недругів, що несуть зло на рідну нашу землю.
Т. Шевченко впевнений, що народ збудує нове суспільство — «велику сім’ю,
вольну, нову». Друге прохання особисте і дуже скромне. Нехай не забудуть
його, хай інколи згадають «незлим тихим словом».
Твій заповіт виконаний, Тарасе. Тебе ніколи не забуде Україна.
ВІДГУК НА ПІСНЮ «ЗАПОВІТ» (Слова Т. Шевченка, музика Г. Гладкого) (7)
Корoткий опис: ВІДГУК НА ПІСНЮ «ЗАПОВІТ»
(Слова Т. Шевченка, музика Г. Гладкого)
На уроці української літератури, вивчаючи поезію Т. Шевченка, учи
телька дала нам можливість послухати пісню «Заповіт». Вірш Т. Шев
ченка ми вже знали напам’ять, і от — пісня.
Мелодія «Заповіту» пройнята мінором, але в ній немає суму і безнадій
ності, пов’язаних із думками про смерть. Музика звучить оптимістично, жит
тєстверджуючи. Правда, спочатку повільно і неголосно, але мужньо, без уся
кого суму. Потім на словах «серед степу широкого» спів посилюється,
голоснішає, викликає враження величі і безмежності неозорих українських
степів. На словах «на Вкраїні милій» звучання пісні знову спадає, зменшуєть
ся, і ця фраза звучить тихіше, відчувається безмежна любов до свого краю.
Другий куплет співають голосніше, ніж перший, і на словах «як реве
ревучий» досягає найбільшої сили. Так композитор передає могутність
стихії, непоборного, невгамовного Дніпра.
У третьому куплеті мелодія звучить у прискореному темпі, рішуче,
з гнівом до ворогів.
Останній куплет виконується з глибоким ліризмом і теплом, мрійно
і натхненно, з упевненістю в кращій долі свого народу.
Пісня «Заповіт» викликала в мене схвильовання. Слухаючи її, я впер
ше захотів співати за грамзаписом. Я вважаю, що ця одна мелодія Г. Глад
кого, полтавського учителя, прославила його навіки.
(Слова Т. Шевченка, музика Г. Гладкого)
На уроці української літератури, вивчаючи поезію Т. Шевченка, учи
телька дала нам можливість послухати пісню «Заповіт». Вірш Т. Шев
ченка ми вже знали напам’ять, і от — пісня.
Мелодія «Заповіту» пройнята мінором, але в ній немає суму і безнадій
ності, пов’язаних із думками про смерть. Музика звучить оптимістично, жит
тєстверджуючи. Правда, спочатку повільно і неголосно, але мужньо, без уся
кого суму. Потім на словах «серед степу широкого» спів посилюється,
голоснішає, викликає враження величі і безмежності неозорих українських
степів. На словах «на Вкраїні милій» звучання пісні знову спадає, зменшуєть
ся, і ця фраза звучить тихіше, відчувається безмежна любов до свого краю.
Другий куплет співають голосніше, ніж перший, і на словах «як реве
ревучий» досягає найбільшої сили. Так композитор передає могутність
стихії, непоборного, невгамовного Дніпра.
У третьому куплеті мелодія звучить у прискореному темпі, рішуче,
з гнівом до ворогів.
Останній куплет виконується з глибоким ліризмом і теплом, мрійно
і натхненно, з упевненістю в кращій долі свого народу.
Пісня «Заповіт» викликала в мене схвильовання. Слухаючи її, я впер
ше захотів співати за грамзаписом. Я вважаю, що ця одна мелодія Г. Глад
кого, полтавського учителя, прославила його навіки.
ВІДГУК ПРО КАРТИНУ К. О. ТРУТОВСЬКОГО «Т. Г. ШЕВЧЕНКО З КОБЗОЮ НАД ДНІПРОМ»
Корoткий опис: ВІДГУК ПРО КАРТИНУ К. О. ТРУТОВСЬКОГО
«Т. Г. ШЕВЧЕНКО З КОБЗОЮ НАД ДНІПРОМ»
Творчість Костянтина Олександровича Трутовського завжди була
пов’язана з Україною. Більшість його картин написані саме на українські
сюжети: «Весільний викуп», «Побачення», «У місячну ніч» та інші.
Це й не дивно з огляду на те, що дитинство майбутнього художника
минуло на Харківщині. Початкову освіту він здобув в одному з приват
них харківських пансіонів. Навчаючись вільним слухачем у Академії
мистецтв, художник познайомився з Д. Григоровичем, Ф. Достоєвським.
Незабутнє враження справили на нього твори М. В. Гоголя та Т. Г. Шев
ченка. Може, тому у його картинах так багато гоголівського і шевчен
ківського. У 1850 році художник їде на Україну, і тут з’являються його
найбільш відомі картини «Бандурист», «На церкву», «Лірник
у селянській хаті». Так поступово розкривається душа України, її наро
ду. Не дивно, що після численних побутових сюжетів із життя українсь
кого селянства художник приходить до думки зобразити Т. Г. Шевчен
ка. Адже в образі великого поета втілена душа багатостраждального
великого народу з древньою історією. Саме так сприймаємо ми картину
«Т. Г. ШЕВЧЕНКО З КОБЗОЮ НАД ДНІПРОМ»
Творчість Костянтина Олександровича Трутовського завжди була
пов’язана з Україною. Більшість його картин написані саме на українські
сюжети: «Весільний викуп», «Побачення», «У місячну ніч» та інші.
Це й не дивно з огляду на те, що дитинство майбутнього художника
минуло на Харківщині. Початкову освіту він здобув в одному з приват
них харківських пансіонів. Навчаючись вільним слухачем у Академії
мистецтв, художник познайомився з Д. Григоровичем, Ф. Достоєвським.
Незабутнє враження справили на нього твори М. В. Гоголя та Т. Г. Шев
ченка. Може, тому у його картинах так багато гоголівського і шевчен
ківського. У 1850 році художник їде на Україну, і тут з’являються його
найбільш відомі картини «Бандурист», «На церкву», «Лірник
у селянській хаті». Так поступово розкривається душа України, її наро
ду. Не дивно, що після численних побутових сюжетів із життя українсь
кого селянства художник приходить до думки зобразити Т. Г. Шевчен
ка. Адже в образі великого поета втілена душа багатостраждального
великого народу з древньою історією. Саме так сприймаємо ми картину
МАЙСТЕРНІСТЬ Т. ШЕВЧЕНКА)ЖИВОПИСЦЯ (За картиною Т. Г. Шевченка «Почаївська лавра з півдня»)(ДЛЯ 8-9 КЛАСІВ)
Корoткий опис: МАЙСТЕРНІСТЬ Т. ШЕВЧЕНКА)ЖИВОПИСЦЯ
(За картиною Т. Г. Шевченка «Почаївська лавра з півдня»)
План
І. Живописна спадщина Т. Г. Шевченка.
ІІ. Особливості акварелі Т. Г. Шевченка «Почаївська лавра
з півдня».
1. Великі можливості техніки акварелі у живописі.
2. Зображення архітектурного ансамблю Почаївської лаври.
Особливості архітектури храму, подвір’я та інших споруд
лаври.
3. Зображення інших споруд Почаєва.
ІІІ. Велич таланту Шевченкапейзажиста.
Живописна спадщина великого сина України Тараса Григоровича
Шевченка вражає своєю майстерністю. Серед творів видатного худож
ника безліч ілюстрацій до його поетичних творів, пейзажів, портретів.
Робота в археографічній комісії дозволила Тарасу Григоровичу відвіда
ти різні куточки України і донести до нас живописні спогади про красу
рідного краю.
(За картиною Т. Г. Шевченка «Почаївська лавра з півдня»)
План
І. Живописна спадщина Т. Г. Шевченка.
ІІ. Особливості акварелі Т. Г. Шевченка «Почаївська лавра
з півдня».
1. Великі можливості техніки акварелі у живописі.
2. Зображення архітектурного ансамблю Почаївської лаври.
Особливості архітектури храму, подвір’я та інших споруд
лаври.
3. Зображення інших споруд Почаєва.
ІІІ. Велич таланту Шевченкапейзажиста.
Живописна спадщина великого сина України Тараса Григоровича
Шевченка вражає своєю майстерністю. Серед творів видатного худож
ника безліч ілюстрацій до його поетичних творів, пейзажів, портретів.
Робота в археографічній комісії дозволила Тарасу Григоровичу відвіда
ти різні куточки України і донести до нас живописні спогади про красу
рідного краю.
Реферат на тему Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) поет, художник, мислитель
Корoткий опис: 
Народився майбутній великий поет України 9 березня (25 лютого за ст. ст.) 1814 року в селі Моринці Звенигородського повіту на Київщині в родині селян-кріпаків Григорія Івановича та Катерини Якимівні Шевченків.
З цього села походила мати поета, кріпачка пана Енгельгардта. Сюди після одруження, за розпорядженням поміщика, переселилися вони з Кирилівки на короткий час. Під час цього переселення у них народився син Тарас.
Народився майбутній великий поет України 9 березня (25 лютого за ст. ст.) 1814 року в селі Моринці Звенигородського повіту на Київщині в родині селян-кріпаків Григорія Івановича та Катерини Якимівні Шевченків.
З цього села походила мати поета, кріпачка пана Енгельгардта. Сюди після одруження, за розпорядженням поміщика, переселилися вони з Кирилівки на короткий час. Під час цього переселення у них народився син Тарас.
1-10 11-18