| Главная » Файлы » Твори з української літератури » Сосюра Володимир | [ Добавить материал ] |
| В категории материалов: 5 Показано материалов: 1-5 |
Сортировать по: Даті · Назві · Завантаженням · Переглядам
Володимир Миколайович Сосюра (біографія)
(1898—1965)
Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 р. на станції Дебальцеве (нині Донецької
обл.) в сім’ї шахтаря. Дитинство майбутній поет провів у с. Третя рота (нині м. Верхнє, що входить
до складу Лисичанська). Учився в двокласній сільській школі, в ремісничому училищі, потім — в
агрономічній школі. Працював з 12 років на шахті, пізніше — на содовому заводі. Громадянська війна
суттєво вплинула на долю В. Сосюри: 1917 р. він почав бійцем Донецької червоної гвардії, у 1918 р.
ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬОГО ВИРАЖЕННЯ ЛЮДСЬКОГО ПОЧУТТЯ В ІНТИМНІЙ ЛІРИЦІ В. СОСЮРИ
ЛЮДСЬКОГО ПОЧУТТЯ В ІНТИМНІЙ ЛІРИЦІ В. СОСЮРИ
Щирість, задушевнісь, яскрава, емоційна наснажена образність, звернен
ня до найяскравіших людських почуттів — основні риси поетичної спадщи
ни В. Сосюри, кого справедливо називають одним із найтонших ліриків ук
раїнської літератури ХХ століття. Здається, кожен знає ці натхненні рядки:
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
і земля убирається зрання…
Поет творить хвилюючу гаму людських почуттів, народжених кохан
ням. Поетична гіпербола перших двох рядків стає камертоном усієї поезії,
ІНТИМНА ЛІРИКА В. СОСЮРИ
Свiте ясний,
свiте мiй прекрасний,
я б хотiв у пiснi повсякчасно
лиш для тебе жити, не вмирать!
В. Сосюра
Натхненнi пiснi Володимира Сосюри лишилися нам, вони назавжди
увiйшли до скарбницi культури українського народу i стали свiдченням
високого таланту поета, його безмежної вiри у щастя людей на землi.
Сила мелодiйного слова Сосюри — у простотi i щиростi, духовнiй
наснаженостi та художнiй довершеностi. Вiршi Сосюри продовжують по
лонити серця читачiв: i юних, i дорослих.
Прийшовши з краю, де «димарiє дальня даль i небо домнами палає»,
Сосюра захоплено говорив про свою Вiтчизну, про землю, яку «обернемо
в Едем», про Днiпровi спiвучi хвилi. А надто щиро i задушевно про свої
ВОЛОДИМИР СОСЮРА Доповідь про поета
Доповідь про поета
Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 р. на станції
Дебальцеве (нині Донецької обл.) в сім’ї шахтаря. Дитинство майбутній
поет провів у с. Третя рота (нині м. Верхнє, що входить до складу Лиси
чанська). Учився в двокласній сільській школі, в ремісничому училищі,
потім — в агрономічній школі. Працював з 12 років на шахті, пізніше —
на содовому заводі. Громадянська війна суттєво вплинула на долю В. Со
сюри: 1917 р. він почав бійцем Донецької червоної гвардії, у 1918 р. був
козаком гетьманських охоронних сотень, у 1919 — гайдамакою 3го Гай
дамацького полку, курсантом Спільної юнацької старшинської школи армії
УНР, після поразки української армії став юнкером Добровольчої білог
вардійської армії, у 1920 р. В. Сосюра — стрілець Чорноморського полку
Червоної української галиц
УЧИТЕЛЮ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ (За поезією В. Сосюри «Учитель»)
(За поезією В. Сосюри «Учитель»)
Вчителько моя, зоре світова...
А. Малишко
У кожного з нас є в житті Вчитель у найвищому розумінні цього сло
ва: мудрий порадник, суворий наставник, лагідний помічник. Поетові
Володимиру Сосюрі пощастило — в його житті був учитель, що завою
вав повагу і щиру любов своїх учнів. Йому присвятив поет свого вірша
через багато років після закінчення школи. Вдячний учень пам’ятає
найдрібніші і найпростіші деталі його зовнішності: «тихий карий зір і ка
шель... сухий». І це невипадково: учительнаставник став рідною, близь
кою людиною. Особливої довірливості, інтимності віршу надає його фор
ма — звертання до вчителя. Це неначе сповідь, звіт дорослої людини. Автор
стверджує, що праця вчителя не була марною, він залишив глибокий слід у
душах своїх вихованців:
Ти вчив любити подвиги людини,
Красу труда й безсмертний рідний край.
Учитель допомагав їм дорослішати й пізнавати світ:
З тобою наша молодість розквітла
І наших дум пориви огняні.
Нині говорять, що бути вчителем непрестижно, несучасно, але я не
згодна з цим. Чи може хтось бути сучаснішим за людей, які виховують
майбутнє країни? Я погоджуюсь із Володимиром Сосюрою, що вчительсь
кий «благородний, безкорисливий труд» є «подвигом високим». І дока
зом тому є цей чудовий вірш.