Главная » Файлы » Твори на різні теми для учнів 1-12 класів | [ Добавить материал ] |
В разделе материалов: 124 Показано материалов: 61-70 |
Страницы: « Попередні 1 2 ... 5 6 7 8 9 ... 12 13 Наступні » |
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ МОЄЇ ВІТЧИЗНИ
Корoткий опис: НЕЗАЛЕЖНІСТЬ МОЄЇ ВІТЧИЗНИ
План
І. Осмислення поняття «незалежність».
ІІ. Шляхами незалежності.
1. Я пишаюсь незалежною Батьківщиною.
2. Внесок наших попередників у незалежність України.
3. Ставлення до незалежності моєї сім’ї.
4. Труднощі на шляху незалежності.
ІІІ. Мій внесок у незалежність України.
Усі свідомі роки мого дитинства пройшли в незалежній державі. На
віть не розуміючи, що таке незалежність, я чув і знав про неї. Осмислен
ня приходило поступово. По мірі того, як я більшав, прийшло захоплен
ня історією і літературою. І хоча учителі і батьки вважають, що у мене
нахил до точних наук, гуманітарні предмети мені до душі значно більше.
У п’ятому класі мені потрапила до рук книга Антона Лотоцького «Істо
рія України», з якої я дізнався про розвиток української державності. Саме
План
І. Осмислення поняття «незалежність».
ІІ. Шляхами незалежності.
1. Я пишаюсь незалежною Батьківщиною.
2. Внесок наших попередників у незалежність України.
3. Ставлення до незалежності моєї сім’ї.
4. Труднощі на шляху незалежності.
ІІІ. Мій внесок у незалежність України.
Усі свідомі роки мого дитинства пройшли в незалежній державі. На
віть не розуміючи, що таке незалежність, я чув і знав про неї. Осмислен
ня приходило поступово. По мірі того, як я більшав, прийшло захоплен
ня історією і літературою. І хоча учителі і батьки вважають, що у мене
нахил до точних наук, гуманітарні предмети мені до душі значно більше.
У п’ятому класі мені потрапила до рук книга Антона Лотоцького «Істо
рія України», з якої я дізнався про розвиток української державності. Саме
ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЇ І МИ
Корoткий опис: ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЇ І МИ
План
І. Ставлення до природи є усвідомленням рідної землі.
ІІ. Наш спільний дім — Земля.
1. З пошаною до природи.
2. Земля не вибачає байдужості.
3. Наслідки безгосподарського ставлення до природи.
ІІІ. Зберегти землю для нащадків — обов’язок кожної людини.
Усвідомлення батьківщини до кожного з людей приходить посвоє
му. Але приходить час — і кожний розуміє нерозривну єдність із рідною
землею. Адже на цій землі зросли наші діди і батьки, на ній вчилися
ходити ми і зроблять перші кроки наші нащадки. Споконвіку борони
ли цю землю наші предки, берегли її як найцінніший скарб. Вона завж
ди була їхнім багатством, яким пишались і захищали. А беручи від при
роди її дари, люди розуміли, що цих щедрот буде значно більше, якщо
вони берегтимуть природу.
У наш час перед людьми гостро постала екологічна проблема. Це
пов’язано з тим, що люди вирішили стати господарями природи, по
чали її підкоряти собі. Внаслідок роботи виробництв забруднилися
ріки. Збільшення орних земель призвело до знищення лісів. Смер
дюче Каховське водоймище було колись мальовничою українською
землею. Пішли під воду біленькі хатки, вишневі садочки і кучеряві
верби над ставками. А колись красиве і багате Аральське море висох
ло, бо з нього викачали воду на зрошення засушливих районів. На
щадкам у спадок залишилися тільки прекрасні Шевченкові малюн
ки Аралу.
Люди необдумано експлуатують природу, а іноді просто не замис
люються над наслідками своїх вчинків. Безвідповідальність призве
ла до Чорнобильської катастрофи, від якої постраждали величезні
регіони України, Білорусі, Росії. Внаслідок аварії загинуло сотні лю
дей. А скільки інвалідів, села і міста заражені радіонуклідами. Радіа
ційний фон і досі, через вісімнадцять років після аварії перевищує
допустимі норми.
Скалічена земля, скалічені люди… Мені здається, що атомні електро
станції взагалі треба заборонити, адже доки вони існують, країна — в не
безпеці.
Осушення боліт на Поліссі залишило людей без питної води.
А у нас в Харкові внаслідок зміни річища ріки з’явилися підтоплені жит
лові масиви. Річка зникла, залишивши по собі тільки назву. Є у нас Не
теченська набережна вздовж неіснуючої ріки. І таких фактів можна на
вести безліч. І найшкідливіше, на мою думку, те, що поруч із
горегосподарями стояли байдужі люди, які просто спостерігали за зни
щенням природи. Прикро, але таких серед нас чимало.
Невже потрібно знищити, щоб потім відроджувати? Невже люди
вчаться тільки на помилках? Потрібно нарешті зрозуміти, що людина —
це частинка великої матеріприроди, яку не слід підкорювати, а треба
жити з нею в гармонії. Любити і берегти рідну землю, дбати про її бла
гополуччя — ось у чому полягає патріотизм.
План
І. Ставлення до природи є усвідомленням рідної землі.
ІІ. Наш спільний дім — Земля.
1. З пошаною до природи.
2. Земля не вибачає байдужості.
3. Наслідки безгосподарського ставлення до природи.
ІІІ. Зберегти землю для нащадків — обов’язок кожної людини.
Усвідомлення батьківщини до кожного з людей приходить посвоє
му. Але приходить час — і кожний розуміє нерозривну єдність із рідною
землею. Адже на цій землі зросли наші діди і батьки, на ній вчилися
ходити ми і зроблять перші кроки наші нащадки. Споконвіку борони
ли цю землю наші предки, берегли її як найцінніший скарб. Вона завж
ди була їхнім багатством, яким пишались і захищали. А беручи від при
роди її дари, люди розуміли, що цих щедрот буде значно більше, якщо
вони берегтимуть природу.
У наш час перед людьми гостро постала екологічна проблема. Це
пов’язано з тим, що люди вирішили стати господарями природи, по
чали її підкоряти собі. Внаслідок роботи виробництв забруднилися
ріки. Збільшення орних земель призвело до знищення лісів. Смер
дюче Каховське водоймище було колись мальовничою українською
землею. Пішли під воду біленькі хатки, вишневі садочки і кучеряві
верби над ставками. А колись красиве і багате Аральське море висох
ло, бо з нього викачали воду на зрошення засушливих районів. На
щадкам у спадок залишилися тільки прекрасні Шевченкові малюн
ки Аралу.
Люди необдумано експлуатують природу, а іноді просто не замис
люються над наслідками своїх вчинків. Безвідповідальність призве
ла до Чорнобильської катастрофи, від якої постраждали величезні
регіони України, Білорусі, Росії. Внаслідок аварії загинуло сотні лю
дей. А скільки інвалідів, села і міста заражені радіонуклідами. Радіа
ційний фон і досі, через вісімнадцять років після аварії перевищує
допустимі норми.
Скалічена земля, скалічені люди… Мені здається, що атомні електро
станції взагалі треба заборонити, адже доки вони існують, країна — в не
безпеці.
Осушення боліт на Поліссі залишило людей без питної води.
А у нас в Харкові внаслідок зміни річища ріки з’явилися підтоплені жит
лові масиви. Річка зникла, залишивши по собі тільки назву. Є у нас Не
теченська набережна вздовж неіснуючої ріки. І таких фактів можна на
вести безліч. І найшкідливіше, на мою думку, те, що поруч із
горегосподарями стояли байдужі люди, які просто спостерігали за зни
щенням природи. Прикро, але таких серед нас чимало.
Невже потрібно знищити, щоб потім відроджувати? Невже люди
вчаться тільки на помилках? Потрібно нарешті зрозуміти, що людина —
це частинка великої матеріприроди, яку не слід підкорювати, а треба
жити з нею в гармонії. Любити і берегти рідну землю, дбати про її бла
гополуччя — ось у чому полягає патріотизм.
МОЄ СТАВЛЕННЯ ДО РІЗНИХ МОЛОДІЖНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Корoткий опис: МОЄ СТАВЛЕННЯ ДО РІЗНИХ МОЛОДІЖНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
План
І. Мої міркування перед вибором.
ІІ. Мої життєві орієнтири.
1. Моє ставлення до життєвого досвіду батьків.
2. Вплив дитячих масових організацій на подальший життєвий
вибір.
3. Не бути знаряддям чужої волі.
4. Моє ставлення до молодіжного руху.
ІІІ. Не стояти осторонь від життя.
Говорячи про молодіжний рух в Україні, я повсякчас ніби ставлю себе
перед вибором, до якої організації приєднатися. І в той же час розмірко
вую, чи потрібно це мені.
У роки юності моїх батьків існувала лише одна молодіжна організа
ція — комсомол. Мої батьки були комсомольськими активістами, проте
це аж ніяк не допомогло їм у подальшому житті. Змінився суспільний
устрій — змінилось і ставлення до комсомолу. Мої батьки дуже тепло зга
дують свої комсомольські роки, адже це були роки їхньої юності. Комсо
План
І. Мої міркування перед вибором.
ІІ. Мої життєві орієнтири.
1. Моє ставлення до життєвого досвіду батьків.
2. Вплив дитячих масових організацій на подальший життєвий
вибір.
3. Не бути знаряддям чужої волі.
4. Моє ставлення до молодіжного руху.
ІІІ. Не стояти осторонь від життя.
Говорячи про молодіжний рух в Україні, я повсякчас ніби ставлю себе
перед вибором, до якої організації приєднатися. І в той же час розмірко
вую, чи потрібно це мені.
У роки юності моїх батьків існувала лише одна молодіжна організа
ція — комсомол. Мої батьки були комсомольськими активістами, проте
це аж ніяк не допомогло їм у подальшому житті. Змінився суспільний
устрій — змінилось і ставлення до комсомолу. Мої батьки дуже тепло зга
дують свої комсомольські роки, адже це були роки їхньої юності. Комсо
ЯК Я РОЗУМІЮ МОРАЛЬ
Корoткий опис: ЯК Я РОЗУМІЮ МОРАЛЬ
План
1. Розуміння терміна «мораль» у різні часи існування людського сус
пільства.
2. Моє розуміння моралі.
3. Взаємозв’язок моралі кожної окремої людини і моралі суспіль
ства.
Кожне суспільство виховує своїх громадян на певних моральних нор
мах. Наші батьки намагалися відповідати моральним принципам будів
ника комунізму. Держава Україна відстоює демократичні принципи роз
витку суспільства. Енциклопедичний словник пояснює термін «мораль»
як систему поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку лю
дей. Мораль давнього Риму виправдовувала гладіаторські бої, а мораль
План
1. Розуміння терміна «мораль» у різні часи існування людського сус
пільства.
2. Моє розуміння моралі.
3. Взаємозв’язок моралі кожної окремої людини і моралі суспіль
ства.
Кожне суспільство виховує своїх громадян на певних моральних нор
мах. Наші батьки намагалися відповідати моральним принципам будів
ника комунізму. Держава Україна відстоює демократичні принципи роз
витку суспільства. Енциклопедичний словник пояснює термін «мораль»
як систему поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку лю
дей. Мораль давнього Риму виправдовувала гладіаторські бої, а мораль
БУТИ ЛЮДИНОЮ
Корoткий опис: БУТИ ЛЮДИНОЮ
План
І. Як я розумію вислів «бути людиною».
ІІ. Моральні якості моїх сучасників.
1. Люди, з яких я беру приклад.
2. Риси, які я наслідую.
3. Риси, несумісні з поняттям «людина з великої літери».
ІІІ. Слова, що мене надихають.
Коли я замислююсь над сенсом життя, то завжди радію тому, що я іс
ную, що поруч є найдорожчі мені люди, що мені дано милуватися красою
навколишнього світу і відкривати цей світ для себе.
Водночас приходить відчуття великої відповідальності за цей світ
і гордості від усвідомлення того, що ти людина.
УКРАЇНСЬКА МОВА
Але в саме поняття «бути людиною» кожний вкладає своє значення. І,
більшою мірою, саме це значення впливає на дії і вчинки, а іноді, і на хід
самого життя.
План
І. Як я розумію вислів «бути людиною».
ІІ. Моральні якості моїх сучасників.
1. Люди, з яких я беру приклад.
2. Риси, які я наслідую.
3. Риси, несумісні з поняттям «людина з великої літери».
ІІІ. Слова, що мене надихають.
Коли я замислююсь над сенсом життя, то завжди радію тому, що я іс
ную, що поруч є найдорожчі мені люди, що мені дано милуватися красою
навколишнього світу і відкривати цей світ для себе.
Водночас приходить відчуття великої відповідальності за цей світ
і гордості від усвідомлення того, що ти людина.
УКРАЇНСЬКА МОВА
Але в саме поняття «бути людиною» кожний вкладає своє значення. І,
більшою мірою, саме це значення впливає на дії і вчинки, а іноді, і на хід
самого життя.
МОЇ ІДЕАЛИ (8-9)
Корoткий опис: МОЇ ІДЕАЛИ
План
І. Взаємозв’язок людських ідеалів та історії людства.
ІІ. Як я розумію ідеали людини.
1. Моє розуміння ідеального суспільства.
2. Співвідношення ідеалів і моральних якостей людини.
3. Вплив зовнішності на поняття ідеалу людини.
4. Які риси характеру людини я вважаю ідеальними.
5. Які риси характеру я прагну виховати в собі.
ІІІ. Гуманістичні ідеали — майбутнє людства.
Мені здається, що людство прагне винайти ідеал, протягом усієї своєї
історії. Звертаючись до літератури і мистецтва, ми можемо спотерігати,
як поняття ідеалу змінювалось у різні епохи. А найголовніше, що люди
прагли свій ідеал створити, уявити, побачити. Це відбувалося в літера
турі, скульптурі, живописі. Так виникли ідеальні образи. Але вони іде
альні для митців, які їх створили, і не завжди збігаються з нашими уяв
леннями. Люди мріяли і про ідеальне суспільство. Але ідеальної епохи
або ідеального суспільного ладу винайти так і не вдалося. Ну що ж, мож
ливо, це ще попереду. Але, я впевнена, що ідеал, отой взірець доскона
План
І. Взаємозв’язок людських ідеалів та історії людства.
ІІ. Як я розумію ідеали людини.
1. Моє розуміння ідеального суспільства.
2. Співвідношення ідеалів і моральних якостей людини.
3. Вплив зовнішності на поняття ідеалу людини.
4. Які риси характеру людини я вважаю ідеальними.
5. Які риси характеру я прагну виховати в собі.
ІІІ. Гуманістичні ідеали — майбутнє людства.
Мені здається, що людство прагне винайти ідеал, протягом усієї своєї
історії. Звертаючись до літератури і мистецтва, ми можемо спотерігати,
як поняття ідеалу змінювалось у різні епохи. А найголовніше, що люди
прагли свій ідеал створити, уявити, побачити. Це відбувалося в літера
турі, скульптурі, живописі. Так виникли ідеальні образи. Але вони іде
альні для митців, які їх створили, і не завжди збігаються з нашими уяв
леннями. Люди мріяли і про ідеальне суспільство. Але ідеальної епохи
або ідеального суспільного ладу винайти так і не вдалося. Ну що ж, мож
ливо, це ще попереду. Але, я впевнена, що ідеал, отой взірець доскона
ЯК Я РОЗУМІЮ ДРУЖБУ
Корoткий опис: ЯК Я РОЗУМІЮ ДРУЖБУ
План
І. Роль дружби в житті людини.
ІІ. «Без вірного друга — велика туга» (Нар. тв.).
1. Чи можливо прожити без дружби?
а) Як подолати самотність.
б) Моє ставлення до однокласників.
2. «Приятелів тьма, а вірного друга нема» (Нар. тв.).
3. Найголовніші ознаки дружби.
ІІІ. «Дружба — найцінніший скарб» (Нар. тв.).
Можна погодитись, а можна й не погодитись зі словами Шота Руста
велі, що людина, яка не шукає друзів, є ворогом сама собі.
Подивимося на своїх однокласників: у одних справжня, як мені здаєть
ся, дружба, в інших — тільки приятелювання. Тому, в кого є друг, я по
доброму заздрю, а того, хто завойовує дружбу, плазуючи перед однолітка
ми, жалію. Так сталося, що у мене немає друзів.
Безумовно, я не відчуваю себе самотньою, бо спілкуюся з усіма одно
класниками, хоч наш 9А і розбився на групи. Я намагаюся бути з усіма
План
І. Роль дружби в житті людини.
ІІ. «Без вірного друга — велика туга» (Нар. тв.).
1. Чи можливо прожити без дружби?
а) Як подолати самотність.
б) Моє ставлення до однокласників.
2. «Приятелів тьма, а вірного друга нема» (Нар. тв.).
3. Найголовніші ознаки дружби.
ІІІ. «Дружба — найцінніший скарб» (Нар. тв.).
Можна погодитись, а можна й не погодитись зі словами Шота Руста
велі, що людина, яка не шукає друзів, є ворогом сама собі.
Подивимося на своїх однокласників: у одних справжня, як мені здаєть
ся, дружба, в інших — тільки приятелювання. Тому, в кого є друг, я по
доброму заздрю, а того, хто завойовує дружбу, плазуючи перед однолітка
ми, жалію. Так сталося, що у мене немає друзів.
Безумовно, я не відчуваю себе самотньою, бо спілкуюся з усіма одно
класниками, хоч наш 9А і розбився на групи. Я намагаюся бути з усіма
«РІДНА МАТИ МОЯ…»
Корoткий опис: «РІДНА МАТИ МОЯ…»
План
І. Мати — найсвятіша серед людей.
ІІ. Приклад для наслідування:
1. Стосунки в нашій родині.
2. Затишна оселя.
3. Сюрприз для мами.
ІІІ. Це мені під силу.
У кожної людини є власні моральні цінності, найсвятіші речі і понят
тя. І одна з таких цінностей — любов до матері. Не даремно ж про матір
пишуть поети і письменники, матір зображують живописці і оспівують
музиканти. Перед матір’ю ми у невідплатному боргу за безсонні ночі, про
ведені біля колиски, за турботу і ласку, за велику материнську любов і за
саме життя, подароване нею. Тому любов до матері — найсвятіше людсь
ке почуття.
Безумовно, є на світі моральні виродки: матері, які відмовилися від
своїх дітей, і діти, які зреклися своїх матерів. Але, на щастя, таких небага
План
І. Мати — найсвятіша серед людей.
ІІ. Приклад для наслідування:
1. Стосунки в нашій родині.
2. Затишна оселя.
3. Сюрприз для мами.
ІІІ. Це мені під силу.
У кожної людини є власні моральні цінності, найсвятіші речі і понят
тя. І одна з таких цінностей — любов до матері. Не даремно ж про матір
пишуть поети і письменники, матір зображують живописці і оспівують
музиканти. Перед матір’ю ми у невідплатному боргу за безсонні ночі, про
ведені біля колиски, за турботу і ласку, за велику материнську любов і за
саме життя, подароване нею. Тому любов до матері — найсвятіше людсь
ке почуття.
Безумовно, є на світі моральні виродки: матері, які відмовилися від
своїх дітей, і діти, які зреклися своїх матерів. Але, на щастя, таких небага
ТРАДИЦІЇ В МОЄМУ ЖИТТІ (8-9)
Корoткий опис: ТРАДИЦІЇ В МОЄМУ ЖИТТІ
План
І. Традиції і сучасність.
ІІ. Моє ставлення до традицій.
1. Перше знайомство з традиціями.
2. Традиції збагачують нас.
3. Вплив традицій на моє життя.
ІІІ. Значення народних традицій.
У кожного народу є свої традиції. Їх історія сягає в глибину віків, по
єднує в собі уявлення про світ, ставлення до релігії, ознаки побуту.
В останні роки ми часто звертаємося до традицій, бо усвідомлюємо
себе частиною великого народу з багатющими надбаннями культури. Той,
хто не знає своєї культури і цурається своєї мови, не може з пошаною ста
витись і до культури інших народів.
Усвідомлення своєї причетності до великого народу — є усвідомлен
ням себе самого, усвідомленням своєї значимості в світі.
Моє перше ознайомлення з народними традиціями відбулося давно,
коли я був ще дуже малим.
Було мені років п’ятьшість, коли я сам свідомо поніс вечерю до свого
хрещеного. Тепер я знаю, що було це на Святвечір перед Різдвом. На
дворі вже стемніло, але ніхто не боявся темряви, дітей було дуже багато,
хто ніс вечерю до родичів, а хто — колядував. Тоді я вперше почув
колядки. Прийшовши додому, намагався згадати почуте на вулиці, але не
зміг. Моя прабабуся розтлумачила мені і значення слів із почутої коляд
ки, і самого обряду.
План
І. Традиції і сучасність.
ІІ. Моє ставлення до традицій.
1. Перше знайомство з традиціями.
2. Традиції збагачують нас.
3. Вплив традицій на моє життя.
ІІІ. Значення народних традицій.
У кожного народу є свої традиції. Їх історія сягає в глибину віків, по
єднує в собі уявлення про світ, ставлення до релігії, ознаки побуту.
В останні роки ми часто звертаємося до традицій, бо усвідомлюємо
себе частиною великого народу з багатющими надбаннями культури. Той,
хто не знає своєї культури і цурається своєї мови, не може з пошаною ста
витись і до культури інших народів.
Усвідомлення своєї причетності до великого народу — є усвідомлен
ням себе самого, усвідомленням своєї значимості в світі.
Моє перше ознайомлення з народними традиціями відбулося давно,
коли я був ще дуже малим.
Було мені років п’ятьшість, коли я сам свідомо поніс вечерю до свого
хрещеного. Тепер я знаю, що було це на Святвечір перед Різдвом. На
дворі вже стемніло, але ніхто не боявся темряви, дітей було дуже багато,
хто ніс вечерю до родичів, а хто — колядував. Тоді я вперше почув
колядки. Прийшовши додому, намагався згадати почуте на вулиці, але не
зміг. Моя прабабуся розтлумачила мені і значення слів із почутої коляд
ки, і самого обряду.
ФРОНТОВА СЕСТРА (8-9)
Корoткий опис: ФРОНТОВА СЕСТРА
Юнак притулив розпашіле обличчя до холодної броні танка. Руки і ноги
зсудомило чи то від напруги, чи то від пережитого за ці кілька хвилин. Він
не має права розхолоджуватися, він командир, на нього дивляться бійці.
Це трапилося так раптово, що він не міг отямитись. Його тільки вчо
ра призначили взводним. Тиждень тому він повернувся у свій полк після
поранення. Це було його друге поранення, і він вдруге повертався до своїх.
Поранення було важким, лікарі непокоїлися за його здоров’я. Але він ви
дужав. І все це завдяки їй, Надійці, фронтовій сестрі. Маленька, тендітна,
вона двічі виносила його з поля бою. Під час першого поранення він на
магався їй допомогти, спираючи масу свого тіла на вцілілу руку. Стогнав,
Юнак притулив розпашіле обличчя до холодної броні танка. Руки і ноги
зсудомило чи то від напруги, чи то від пережитого за ці кілька хвилин. Він
не має права розхолоджуватися, він командир, на нього дивляться бійці.
Це трапилося так раптово, що він не міг отямитись. Його тільки вчо
ра призначили взводним. Тиждень тому він повернувся у свій полк після
поранення. Це було його друге поранення, і він вдруге повертався до своїх.
Поранення було важким, лікарі непокоїлися за його здоров’я. Але він ви
дужав. І все це завдяки їй, Надійці, фронтовій сестрі. Маленька, тендітна,
вона двічі виносила його з поля бою. Під час першого поранення він на
магався їй допомогти, спираючи масу свого тіла на вцілілу руку. Стогнав,