Християнська етика, як етика любові, є етикою україн¬ського народу і вже більше 1000 літ формує етичну куль¬туру українців. Основи її висвітлені в творі князя Володи¬мира Мономаха «Поучения дітям».

Традиційними рисами українського ідеалу людини є віра в Бога, в Боже Провидіння, пошана до старших, ла¬гідна вдача, щирість, гостинність, працелюбність, духов¬ний аристократизм (не визнавання над собою жодного во¬лодаря, окрім Господа Бога), гуманне ставлення до ворогів, перевага духовного над фізіологічним в родинному житті, любов до Батьківщини і народу.
Християнське моральне виховання є безперервною пра¬цею над формуванням душі і тіла людини для досягнення нею повної злуки з Богом. Метою християнського етичного виховання є виявлення, формування та розвиток природ¬них та надприродних задатків душі і тіла, до осягнення єдності життя людини з Божими законами. Християнська етика є наукою про моральне добро людини на основі абсо¬лютних вартостей, якими наповнена християнська культу¬ра.

Вона ґрунтується на універсальному моральному законі людства - десяти заповідях Божих і двох головних запо¬відях Любові, а також на справах милосердя щодо душі та тіла ближніх, євангельських радах і блаженствах. Христи¬янська етика закликає шанувати Бога думками, словами, ділами, шанувати батьків, власне і чуже життя, чистоту, майно, честь, славу, гідність і почуття.
Християнська етика аналізує природу, внутрішню струк¬туру моральної свідомості і моральних відносин, досліджує моральні поняття, які виражають моральні норми, прин¬ципи, що містять оцінку діяльності людей. Християнська етика закликає шукати найвище добро (благо) не тільки своєю розумовою діяльністю, але й на основі формування духовного світогляду, який відкривається у вічних прав¬дах, оголошених Богом у Святому Письмі. Християнська етика базується на абсолютній моралі, що є вічною, не¬змінною та існує поза простором і часом. Вона є складовою частиною християнської філософії.

Християнська етика є вченням, спільним для всіх хрис¬тиянських конфесій в Україні та має за мету:

- інформувати слухачів про моральне вчення християн¬ства, яке містить в собі загальнолюдські цінності;

- виховувати молодь на засадах: правди - «і спізнаєте правду, і правда вас визволить» (їв. 8.32); свободи, про що наголошує Кобзар: «в своїй хаті своя й правда і сила, і воля» та екуменізму за принципом: «Один Господь, одна віра, одне хрещення» (Ефес. 4.5);

- прищеплювати молоді моральні чесноти: мудрість, мужність, справедливість, стриманість, милосердя, миролюбність.
Християнська етика допоможе молодій людині орієнту¬ватися в таких основних питаннях:

1. В кого маємо вірити і в що маємо вірити? - В єдиного Бога, Який є абсолютним Добром.

2. Що маємо робити, щоб чинити волю Господню? - Ви¬конувати заповіді Божі та діла милосердя.

3. Які слід вживати засоби, щоб осягнути спасіння? - Мо¬литися, чинити добро, остерігатись зла і приймати святі Таїнства.

Християн у світі близько 1 млрд 800 млн, з яких 1 млрд католиків, 600 млн протестантів і 200 млн православних.

Етика традиційних Церков базується на таїнственній ініціації, універсальності, ієрархічній службі й харизма-тизмі, концепції спасіння світу та інтегрального розумін¬ня світу, а також на об'єктивно-текстуальному тлумаченні оголошених джерел релігії, пізнавально-емоційній мо¬тивації, вільному й свідомому прийнятті рішень, від¬пущенні вини та відданні себе Богові.

Традиційні Церкви об'єднуються навколо фундаментальних світоглядних принципів: теоцентризм - розуміння того, що Бог є цен¬тром усього, креаціонізм - усвідомлення того, що Бог все створив з нічого, провіденціоналізм - положення про те, що Бог перманентно (безперервно і постійно) керує ство¬реним Ним світом, людською історією і поведінкою кожної окремої людини, персоналізм - усвідомлення людини як особи, створеної по образу і подобі Божій і ревеляціонізм -прийняття Божого З'явлення.

Крім етик традиційних церков (католицьких і право¬славних), в Україні поширені етичні системи нетрадицій¬них церков, до яких належать протестантські церкви та секти як релігійні організації, що використовують частину вчення традиційних церков.

Протестантизм представлений в Україні 20 напря¬мами. Він поширювався в Україні з Німеччини, почина¬ючи з кінця XVI ст. Прихильники найчисельніших з них об'єднані у союзи євангельських християн - баптистів, п'ятидесятників та адвентистів сьомого дня. Протес¬тантів з традиційними конфесіями єднає лише свята Тай¬на хрещення і спогад про Причастя, заповіді Божі, Святе Письмо та наука Ісуса Христа Богочоловіка. Протестанти не признають культ Богородиці, святих, чистилище, відкидають монашество, хресне знамення, одяг священиків, ікони, святі мощі.

Внаслідок змішування, перекручування ідей христи¬янства і східних релігій повстала секта «Біле братство» (засновниця Марія Цвігун), що пропагувала фальшиве зречення від світу, поклоніння Марії Деві Христос і очіку¬вання близького кінця світу.
Найбільш небезпечним угрупуванням сьогодні є секта сатанистів - свідомих носіїв зла й антиподів християн¬ства, мета якої - відірвати молодь від віри в Бога, від до¬тримання заповідей Божих, аби поставити на місце Бога сатану, в честь якого приносяться криваві людські жертви, а святотатства - глум над могилами померлих, осквернен¬ня храмів - норма поведінки. Сатанисти тричі зрікаються Бога, і тричі обіцяють служити сатані.

Масонство (з англійської мови mason - муляр) - течія, що повстала в Англії 1717 року, а у Франції - 1725 року внаслідок поширення ідей деїзму. Це таємна течія, що організує свої ложі, в якій є централізована влада, аб-солютний і сліпий послух, а мета - знищувати християн¬ські церкви.

В Україні діє понад 400 громад новітніх релігійних рухів, зокрема, такі як неохристиянство, яке представляють гро¬мади харизматичного спрямування і громади Повного Єван¬гелія «Джерело життя» та «Міжнародна спільнота свідо¬мості Крішни», інші. Діяльність цих громад проводиться з використанням елементів сугестії, при підвищеній афекта¬ції з боку провідника, що спонукає екзальтовану реакцію віруючих: плескання в долоні стереотипні рухи всього тіла.
До нетрадиційних течій належать також церква сайен¬тологи (з англійської мови scientific - науковий), бахаїзм. В сайєнтологічному напрямі різні недосліджені явища при¬роди і психіки людини отримують містичне трактування. Деякі з харизматичних сект, що виникли на заході з цер¬ков п'ятидесятників, зокрема «Слово віри», «Перемога», церква сайентологи зомбують людей, завдають шкоди їх здоров'ю і матеріальному стану. Вони критикують тради¬ційні церкви, проводять богослужіння у формі масових шоу, які приводять учасників до істерії. Бахаїзм є синте¬тичною неорелігією, у якій стверджується, що Творець у різні періоди посилає на Землю посланців (Будду, Мойсея, Кришну, Зороастра, Ісуса Христа, Магомета, Багауллу (1817-1892) - засновника бахаїзму), які є носіями Одкро¬вення. Бахаїзм закликає людство до глобальної єдності.

До нехристиянських обєднань належать також «Церква об’єднань», «Діти Бога» та інші, які намагаються з’єднати християнське вчення з елементами східних релігій, де яскраво виражені мотиви швидкого кінця світу, месіанізм та наділення керівника статусом посланця Бога.