Міжшкільне МО вчителів світової літератури у 2009-2010 навчальному році працювало над такими проблемами: реалізація психолого-педагогічного забезпечення творчого підходу до гуманізації навчально-виховного процесу з метою підвищення його ефективності та результативності на уроках зарубіжної літератури, розвиток творчих здібностей учнів, робота з обдарованими дітьми, особистісно орієнтована методика у викладанні зарубіжної літератури.
Члени МО ознайомилися з психолого-педагогічною літературою, вивчили досвід педагогів-новаторів по проблемі викладання літератури за особистісно орієнтованою методикою. Вчителі намагалися використовувати передовий досвід, взаємовідвідували уроки, організовували позакласні заходи, виготовили дидактичний матеріал і поповнили ним кабінети, приймали активну участь у підготовці і проведенні засідань МО, в обговоренні питань, що були на порядку денному.

Було проведено 4 засідання, на яких аналізувалися підсумки роботи, відбувся обмін досвідом по проблемі розвитку асоціативного мислення учнів та по питанню застосування інтернетних і комп’ютерних (в тому числі мультимедійних) технологій.

Керівник МО Горальська В.М., яка кілька років поспіль працює над проблемою формування образно-асоціативного мислення школярів, познайомила зі своїми методичними експериментами на відкритих уроках у 7-Б класі на тему «Ш.Холмс і доктор Вотсон – класичний детективний дует», у 9-Б класі на тему «Політ крізь віки. Життєвий і творчий шлях М.Ю.Лермонтова», у 11 класі на тему «Зоряне сузір’я «срібного століття» російської поезії».

Члени МО мали змогу переконатися, що метод асоціації дає можливість учневі не лише ефективно сприймати сприймати літературний текст, а й розвивати літературно-творчі здібності і пізнавати самого себе.

З метою виявлення нестандартного мислення та своєрідного учнівського бачення того чи іншого літературного явища були використані такі прийоми, як «Асоціативний ряд», «Асоціативний кущ», «Асоціативний диктант». Школярам було запропоновано виконати творчі роботи-асоціації: малюнки, вірші, аплікації, схеми, музичний супровід тощо. Учні мали можливість побувати в позиції творця і проявити свої здібності в різних випадках художньої діяльності:
образотворчій, музичній, театральній і т.д. Вони ставали учасниками живого дійства, висловлюючи в асоціативній творчій роботі свої почуття, переживання.
Варіантом створення ситуації успіху для кожної дитини був урок-асоціація в 11 класі «Зоряне сузір’я «срібного століття» російської поезії». Обов’язковою умовою на такому уроці була наявність у вірша «срібної доби» супроводу-асоціації, яка найкраще передає учнівське бачення твору. Це дало змогу багатьом учням розкрити себе по-новому, здивувати однокласників і себе. А найважливіше те, що навіть скептично налаштовані учні поступово «вливалися» у загальний настрій і залучалися до роботи.

Ефективним також було застосування інноваційних технологій, орієнтованих на творчу самореалізацію особистості. Заслуговували на увагу учнівські презентації «Лермонтов і Тархани», «Срібна доба» російської поезії, віртуальна екскурсія в музей Шерлока Холмса.

Урок в 9-Б класі являв собою мультимедійну презентацію проекту «Політ крізь віки. Життєвий і творчий шлях М.Ю.Лермонтова». Учні успішно представили результати реалізованого проекту. А члени МО обговорили питання доцільності та ефективності використання проектних технологій на уроках зарубіжної літератури.

Враховуючи вимоги реформування освіти, педагоги творчо підходили до процесу навчання і виховання, намагалися максимально гуманізувати його з метою підвищення ефективності і результативності.

Практика викладання зарубіжної літератури дедалі більше була позначена розгортанням учительського пошуку, спрямованого на оптимальне розв’язання актуальних методичних проблем, відхід від оглядовості, посилення аналітичності навчального процесу.

Найдоречнішим педагоги вважали духовно-ціннісний підхід до викладання предмета, котрий враховує, що школа зобов’язана не лише вчити, а й розвивати особистість учня, і що формувати на уроках літератури слід не стільки ерудита чи естета, скільки читача, який прагне черпати з книжок духовний досвід людства і який – з допомогою тих самих книжок – намагається розкривати й збагачувати свій власний духовний потенціал.

Вчителі зарубіжної літератури дбали, щоб у центрі навчального процесу був учень, котрий би відчував себе співавтором уроку, мав усі можливості розвивати здібності, контактував із наставником, як індивідуальність з індивідуальністю.
Педагоги намагалися бути не диктаторами, а організаторами, консультантами і помічниками у всіх видах діяльності школярів.

Правилом для кожного вчителя було не нав’язувати учням своє світосприйняття, тому що воно хоч і відіграє важливу роль у процесі викладання літератури, проте не може бути об’єктивним критерієм аналізу та оцінки художнього твору.
Працюючи над новою програмою, вчителі підвищували кваліфікацію, розробляли нові прийоми викладання. Та роботу ускладнювала недостатня кількість художніх текстів і підручників, які б відповідали програмі.

У 2009-2010 навчальному році вчителям зарубіжної літератури слід більшу увагу приділяти живописному та музичному оформленню уроків, використанню наочності та технічних засобів та інноваційних технологій у навчально-виховному процесі.