Главная » Файлы » Для вчителя » Сценарії виховних заходів, уроків, свят [ Добавить материал ]

Крило стає крилом тільки під час лету. Володимир Івасюк
18.05.2011, 08:54
Сценарій виховного заходу"Крило стає крилом тільки під час лету.
Володимир Івасюк"
На сцені портрет В.Івасюка, вишитий рушник, темрява.
Поетам на цвинтарі мало місця,
Їх скоро ховатимуть прямо в небі…
Т.Шамрай.
Звучить”Реквієм”Моцарта.Хвилина мовчання.
Ведучий 1. Уже в перші години з’яви Володі на землі люди заподіяли йому зло: через недогляд новонародженому закапали очі двадцяти-, а не двопроцентним розчином ляпіса-аргентум нітрікум по-медичному. І якби не вчасна допомога професора Чернівецького медичного інституту Бориса Леонідовича Радиховського, а також не захисний рефлекс, дарований природою(нерозумне дитя інстинктивно закрило повіки, то ж ляпіс не обпік очних яблук) міг би стати Володя ”сліпим музикантом” чи українським Бетховеном.
П’ятирічний Володя бере до рук скрипку, а вже за два роки його ім’я з’являється в пресі.
Ведучий2. Груди відкриті, очі в блакиті,
Звуки у серці-цілий океан,-
Всі вони, наче ягоди з грона,
Линуть весільно на мій нотний стан.
Я-мандрівний музика, друзі,
Славлю кохання, сонце,весну,
І чи я в щасті, і чи я в тузі,
З струн моїх спів в далину.
Ведучий 1. Рік 1964-й. В Укпаїні народжується, певне, найперший вокально-інструмениальний ансамбль. І не у великому місті, а в містечку Кіцмані на Буковині. Звідси назва-“Буковинка”. Організував цей вокально-інструментадльний ансамбль, звичайно ж він-Володя Івасюк - учень дев’ятого класу.
Ведучий11. Благословляю, сину, ті роки,
Що розчинили тобі навстіж двері
І в царство творчості, і на папері
Лягли слова і ноти у рядки.
І спів поринув хвилями ріки,
Немов відлуння звукових феєрій,
І люди віднвйшли в своїм трувері
Жаданий обрій.сонце і зірки.
Всі промені очей твоїх були
Продовженням очей моїх. А руки?
А посмішка? Нечувані ще звуки.
Відраду й гордощі мені несли
Й тепер несуть в поточні дні й коли
Дощі голосять на дахах і бруку.
Ведучий 1.Найщасливішим днем у творчій біографії В. Івасюка чернівецького періоду був, безперечно,день 13 жовтня 1970 року, коли з театрального майдану міста обласне телебачення транслювало на всю Україну концерт, якому прозвучали і його “Червона рута”та “Водограй”.
Одразу ж пісні молодого композитора стали відкриттям, сенсацією, явищем. Тож не випадковим був їхній успіх і в Москві –туди привезли їх самобутні співаки Василь Зінкевич та Назарій Яремчук у містечку Вижниця на Буковині в оригінальному вокально-інструментальному ансамблі ”Смерічка”
Звучить пісня ”Водограй”.
Ведучий 11. Юрій Рибчинський:
“Коли я ставлю собі запитання,що було головним у Володі - людини, приходжу до думки, що стрижнем його була дуже висока,не розрахована на близький і короткий час мета: стати Великим Композитором “
Ведучий1.На пропозицію народного артиста України Сергія Данченка В.Івасюк пише музичну сюїту-фантазію до спектаклю”Прапороносці” в театрі імені Марії Заньковецької м.Львова. Театрі, якому патріарх нашої літературі Олесь Гончар довірив зробити інсценізацію трилогії.
Ведучий11.”Студент Івасюк навчався в консерваторії дуже успішно,акуратно відвідував усі академічні заняття,успішно оволодівав всіма дисциплінами. Під час сесії він отримував відмінні й хороші оцінки”.
Ведучий 1.В Москві музику В. Івасюка до спектаклю”Прапороносці”
Оцінили достойно(диплом першого ступеня і звання лауреата на Всесоюзному конкурсі музики до спектаклів), а у нас… Серед авторів інсценізації та артистів,відзначених Державною премією УРСР імені Т.Г.Шевченка, прізвища Івасюка немає. Що це? Хто викреслив його ім’я з числа претендентів на премію?
У 1976 році виключають з консерваторії, де він навчався на композиторському факультеті.
Це був удар долі. Глибоке почуття несправедливості збурило його.
То були найстрашніші хвилини у його житті, у його творчій біографії. І якби не інтелігентність справжніх друзів,котрі робили вигляд,ніби їм нічого не відомо про його відрахування з вузу, мабуть, не витримав би.
Звучить пісня ”Я піду в далекі гори”.
Ведучий 11 Володимир Івасюк пропав ще 24 квітня 1979року. Є свідчення його матері Софії Іванівни. За її словами,Володимир якраз повернувся з фестивалю “Молоді голоси”, що проходив у Хмельницькому, де він був членом журі, засмучений. Але поголившись, помившись, і поснідавши, повеселішав, настрій його став бадьорим.
О 8.50 вийшов з квартири, прихопивши портфель з нотами та записниками. Сказав матері, що йде знову в консерваторію.Близько першої повернувся додому. Не роздягаючись, взяв ноти і,поспішаючи,сказав матері,що йде знову в консерваторію. Від обіду відмовився, пообіцяв швидко повернутись. Не повернувся…
Ведучий1 Мені кажуть:
Тримай себе в руках,
А в мене рук немає-
Вони у мого сина.

Мені кажуть:
Бережи своє серце.
А я немаю серця-
Воно у грудях сина.

Мені кажуть:
Витри свої очі.
А я й очей немаю-
Вони у мого сина.

Нічого не маю
Й себе не впізнаю
Я тінь серед поля
Від кволої хмарки.

Я став на цім світі
Листком пожовтілим,
Щоб впасти спізнився
З осінньої гілки.

Ведучий 11. А знайшли його тіло 18 травня 1979 року. Саме тоді, про маленьке курортне містечко Брюховичі, що губиться поміж сосен на околиці Львова, довідався світ.саме тієї днини було виявлено у гущавині брюховицького лісу, висловлюючись протокольно ”тіло підвішеного чоловіка”.
Ведучий 1.Спогади свідків:
“Ми (дільничий інспектор) прибули відразу, але ще не знали , хто повісився. Це був чоловік, одягнутий у темний костюм,у сорочці та краватці. Поряд з деревом лежав складений світло-коричневий плащ чеського виробництва. Хтось сказав: О, та це Івасюк!” Почали все обміряти,знімати відбитки. Івасюк був повішений на паску власного плаща. Довгий такий пасок, міцний…”
Ведучий 11. Склавши зріст і довжину зашморгу, неможливо не здивуватися:людина стоїть на землі. Руки вільно опущені вздовж тулуба:жодної ознаки передсмертних конвульсій. Тож одразу виникає питання:чи при свідомості був композитор, коли зашморг затягнувся?
Експерти дослідили:ні на взутті, ні на одязі загиблого немає часточок кори дерева, значить, він живий,не залазив на бука , висновки ж стверджують протилежне. Чому?
А як же пояснити, що труп , котрий торкався землі , провисів більше двадцяти днів,-Не зігнив?”
Ведучий 1.У мене немає болю. У мене вже немає слів.
Я вже не той, що був раніше,
Я вже навік закам’янів.
Немає серця - тільки рана.
Думки всі зникли з голови.
Ось місяць витріщивсь зухвало,
Як око сірої сови.
Мов з каменю, Жахлива тиша
Цей світ смертельно обійма,
А небо сивий дзвін колише,
Та в ньому звукв вже нема
Ведучий 11.Минуло 24 роки. Один стовбур дерева чиясь підступна рука вже спиляла, другий височить у небо метрів на двадцять. А от гілка, на якій висів мрець, усихає… Правду, мабуть, кажуть у народі: ”Дерево,яке прийняло на себе мерця, має й саме померти…” Мине кілька літ, можливо, цього бука не стане зовсім. Біля нього школярі поставили пам’ятний знак: місце трагедії людини, як і місце та час її тріумфу, нащадки мають пам’ятати і знати.
Ведучий !.А букова гілка проклятого дерева усихає , не доведи, Господи, щоб у нас, у людей, усохла пам’ять про Читця, Поета і Композитора Володимира Івасюка, чия творчість отримала (хоч і посмертно) найпрестижнішу премію України - імені Тараса Шевченка.
Звучить мелодія ”Червоної рути”
Ведучий !!.Наче зграї птиць, роки ідуть-
Я спішу за ними в дальню путь.
Хочу я повік струмком гірським
Злитись з морем пломінким.
Бо те море-диво на землі-
Колихає білі кораблі,
В мужнім голосі його сія
Юність і любов моя.
Хочеться, аби морська блакить
Проливалась в серце кожну мить
І щоб був щасливий кожен день
Для моїх дзвінких пісень.
Виконується “Червона рута”

Категория: Сценарії виховних заходів, уроків, свят | Добавил: Знання
Просмотров: 1510 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 5.0/3