Главная » Файлы » Твори з української літератури » Мирний Панас | [ Добавить материал ] |
НОВАТОРСТВО І. КАРПЕНКА)КАРОГО)ДРАМАТУРГА
29.05.2009, 22:46 | |
НОВАТОРСТВО І. КАРПЕНКА)КАРОГО)ДРАМАТУРГА Основні свої твори І. КарпенкоКарий писав у 80ті роки XIX століття, у той час, коли у суспільстві відбулися глибокі зміни, набули розвитку нові, капіталістичні, відносини. Почалося інтенсивне розшарування суспільства на класи, що дало про себе знати усіма наслідками і в Україні. Нові явища тогочасного життя в найповнішому і найхарактернішо му їх вияві КарпенкоКарий зображує у своїх творах дуже переконливо. Не пориваючи з національною театральною традицією (бо ж у центрі так само залишається народне життя й народні типи), він усе ж таки виво дить українську драматургію з кола хатніх, особистих проблем, головну увагу зосереджуючи на громадських питаннях і настроях, на економіч ному розвиткові народного життя. Новий матеріал вимагав нової жанрової форми. КарпенкоКарий звертається до жанру «серйозної комедії», збагативши не тільки ідейно тематичну, а й жанрову палітру української драматургії. Нові соціальні типи зображені драматургом у таких п’єсах, як «Бур лака», «Сто тисяч», «Хазяїн». Усі вони представляють яскравий тип «ха зяїна». Старшина Михайло Михайлович, Михайло Окунь і сам Пузир — то різні обличчя многоликого глитая, типи нових господарів, які відпо відно до свого капіталу знаходяться на тому чи іншому щаблі соціальної драбини. Але якщо перші два тільки ступили на стежку наживи, а Калит ка орудує тисячами, хоч і не вийшов ще з мужицької «лінії», то Пузир володіє великою капіталістичною машиною із сотнями найманих робіт ників. Постаті новоявлених пузирів і калиток змальовані автором у всій оголеності їх «комерчеських» інтересів, життєвих намірів та дій. Найдосконаліше процеси наступу капіталізму на село, його могутню і руйнівну силу зображено в «серйозній комедії» «Хазяїн». Основним об’єктом зображення послужило «хазяйське колесо» мільйонера Пузи ря, яке «одних даве, а другі проскакують». Воно охоплює всю систему тогочасного капіталістичного хазяйства. У його круговерть підхоплені і хазяї, господарі життя, і їхні підручні, і чесні дурні, що не можуть прижитися в царстві хижаків, і «дешеві робітники», що врештірешт про бують, хоч і марно, боротися з непереможним наступом капіталу. Автор простежує весь механізм цього «колеса», закони, логіку й філо софію життя тих, хто його обертає. У цьому світі все продається, навіть інтереси ближнього. Для Пузиря немає «ні сорому, ні честі», він непере бірливий у засобах досягнення наживи — «аби бариш, то все можна!» Єдине, що може протистояти йому, — то це така ж «дика, страшенна сила». За такими ж законами і мораллю живуть і підручні Пузиря. «З усього… треба користь витягать, хоч би й зубами прийшлося тягнуть, тягни!» — такий девіз їхнього існування. У суспільстві експлуатації та на живи така поведінка не лише виправдовувалася, а й узаконювалася. Та, звісно, лише щодо «хазяїв», господарів життя. Такої оголеної соціальної критики й такого гострого викривального пафосу до КарпенкаКарого українська драматургія не знала. Новаторськими були і авторські висновки до зображеного в драмі. Вони звучали не прямо, а опосередковано, через систему характеристик та сюжетних ситуацій. Ці висновки прийнятні й для сьогоднішнього дня, настільки повно аналізує автор процеси, зображені в п’єсі. Новаторство Карпенка–Карого доповнюється і новизною форми. Це «серйозна комедія», яка характеризувалась відсутністю розважальних сце нічних трюків, клоунади. Комізм образів і ситуацій досягається за допо могою слова. У центрі уваги — не дія, а думка, передана в діалозі, розмові чи окремій репліці. Для драми попереднього часу це було незвичним. Новаторство КарпенкаКарого виявилось у тому, що він топтав свою стежку в літературі, першим виступивши за межі усталеного шаблону. | |
Просмотров: 485 | Загрузок: 0 | |