| Главная » Файлы » Твори з української літератури » Мирний Панас | [ Добавить материал ] |
ДИТИНСТВО ЧIПКИ — ОСНОВА ЙОГО БУНТАРСТВА
| 29.05.2009, 22:34 | |
| ДИТИНСТВО ЧIПКИ — ОСНОВА ЙОГО БУНТАРСТВА (За романом Панаса Мирного «Хiба ревуть воли, як ясла повнi?») Споконвiчно точиться на землi боротьба мiж добром i злом, якiй не видно кiнця. Панас Мирний у романi «Хiба ревуть воли, як ясла повнi?» яскраво показує борсання сильної людини мiж цими двома протилежни ми началами. Батька свого Чiпка не знав, нiколи не бачив. Його мати — убога се лянка. Мотря жила iз своєю матiр’ю, ледве перебивалася випадковими заробiтками у багатших сусiдiв. У холодi, у постiйному недоїданнi зрос тав малий Чiпка. Ще з раннього дитинства, часто битий долею, ровесни ками i матiр’ю, хлопець рiс вiдлюдькуватим. Єдиною вiдрадою у його сирiтствi була баба Оришка. Дитяче товариство його не приймало: без батченко, злидень. Мав вiн вiд ровесникiв тiльки стусани та образи. Не злюбив вiн це товариство, похмуро дивився на дiтей i тiкав вiд них до баби — у свiт казки i життєвої мудростi. Вiн цiкавився всiм: i птахами, i землею, i Богом. Дiставав наївнi пояснення, що вiдповiдали знанням i світогляду баби Оришки, та не приймав їх на вiру, а ставився до них критично. Це свiдчило про глибокий природний розум хлопця. Усе, що Чiпка бачив i чув, примушувало його задуматися, викликало часом зовсім не дитячi запитання. Злиднi погнали дванадцятирiчного хлопця в найми до куркуля Бородая. Коли ж той побив його за непослух, Чiпка ледь не спалив господарство. Це був перший вияв протесту, який потiм перейшов у стихiйне бунтарство. Вiдтодi вiн i «понiс у серцi гiрке почуття ненавистi на долю, що подiлили людей на хазяїна й робiтника». Закипiла в дитячому серцi злiсть до жорстоких людей. Недоля та неволя, у якiй зростав Чiпка i жили близькi йому люди, почали пробуджувати в його серцi тi давнi зерна ненавистi. Наруга над улюбленим дiдом Уласом, якого на старiсть зробили пансь ким попихачем, та розповiдь про батькове безталання пошматували на клаптi те всепрощення, яке намагалася прищепити Чiпцi баба Оришка, знищили й без того його слабку вiру в божу справедливiсть. Вiн все бiльше почав нагадувати людям свого батька, бо виростав впертим, непокiрним, швидким на розправу, не визнавав нiяких заборон. Як вiдомо, все, що закладено в людську душу у дитинствi, залишається назавжди. Ненависть до людей, яка вкорiнилася в серцi Чiпки з малих лiт, штовхнула його на шлях злодiя i вбивцi, витiснивши свiтлi думки, мрiї, сподiвання. | |
| Просмотров: 534 | Загрузок: 0 | | |