Главная » Файлы » Твори з української літератури » Вороний Микола [ Добавить материал ]

ПРОБЛЕМА ВІРНОСТІ ЛЮДИНИ РІДНОМУ КРАЮ, ВІДДАНОСТІ СВОЇЙ НАЦІЇ У ПОЕМІ М. ВОРОНОГО «ЄВШАН)ЗІЛЛЯ»
29.05.2009, 20:59
ПРОБЛЕМА ВІРНОСТІ ЛЮДИНИ РІДНОМУ КРАЮ, ВІДДАНОСТІ
СВОЇЙ НАЦІЇ У ПОЕМІ М. ВОРОНОГО «ЄВШАН)ЗІЛЛЯ»
Талановитий український поет, перекладач, критик та історик вітчиз
няної літератури, пропагандист української культури Микола Вороний
довгий час був невідомий нам, бо його ім’я і творчість були заборонені. А по
ет лише намагався вивести українську літературу на європейський рівень.
Для поезії М. Вороного характерні глибокі філософські роздуми, патріо
тизм і гаряче бажання бачити щасливим рідний народ, рідну Україну.
У поемі «Євшанзілля» М. Вороний порушує проблему вірності лю
дини рідному краєві, своєму народові. Використавши легенду про пере
бування сина половецького хана у полоні, його забуття про рідний край
і батька, поет із болем у серці звертається до людей, які відцуралися від
своєї батьківщини, які, потрапивши на чужу землю, забули рідну мову.
Чимало синів і дочок України блукають по світу у пошуках щастя. Це до
них звернені слова поета:
Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожій,
В славі й шані пробувати.
У поемі «Євшанзілля» в образі ханського сина бачимо тих українців,
які шанують чужі звичаї і занедбали рідний край, які забули свої звичаї.
Микола Вороний задає риторичне запитання:
Де ж того євшану взяти,
Того зілляпривороту,
Що на певний шлях направить,—
Шлях у край свій повороту?!
Роздумуючи над поемою, я пригадав слова Т. Шевченка «Хто матір
забуває, того Бог карає». Я переконаний, що горе тій людині, тому наро
дові, який забуває своє коріння, свою мову, не дбає про свою країну. Тому
проблема вірності людини рідному краю і народу не може не хвилювати
людство у будьякі часи.
Ми, молоде покоління, піднімаємось у своєму духовному і національ
ному зрості, крокуючи шляхами розбудови самостійної України, віддає
мо всі сили на благо нашої країни, мріємо про свій вагомий внесок у цю
справу. Ми любимо свою Батьківщину, свій народ, свою мову, а тому такі
близькі нам слова поета:
За честь і правду все віддай,
Коли ти любиш рідний край!
Я гадаю, що тільки людинапатріот має право бути громадянином
своєї нації, свого краю. Отож, я закликаю своїх ровесників бути вірними
своєму народові, своїй країні.
Категория: Вороний Микола | Добавил: referatwm | Теги: перекладач, ВІДДАНОСТІ СВОЇЙ НАЦІЇ У ПОЕМІ М. В, критик та іс, ПРОБЛЕМА ВІРНОСТІ, ЛЮДИНИ РІДНОМУ КРАЮ
Просмотров: 583 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 5.0/1