Вчитель світової літератури
ЗОШ І-ІІІ ст. м. Берестечка
Горальська В.М.

Справжній педагог сьогодні не стільки той, який навчає, скільки той, який відчуває, як дитина навчається, які у неї можливості засвоїти навчальний предмет.

Завдання вчителя літератури – зробити так, щоб учень знайшов себе. Однією з форм самореалізації особистості є здатність до творчості.
Творчістю називають діяльність, метою якої є вихід за межі усталеного, звичного, стандартного, орієнтація на позитивні цінності і реалізація свого потенціалу.

Щоб навчити учнів творчо мислити, потрібно організувати таку діяльність, яка сприяє заглибленню в атмосферу творчого пошуку.

Методика, що розвиває творчу особистість, - асоціативний шлях аналізу художнього твору.

Відмінність асоціативного аналізу від традиційного полягає передусім у свідомому збагаченні учнівських асоціацій: не тільки виділити образ, а й помітити подібні в інших творах; не тільки зіставити з іншими, а й перетворити на власні асоціації.

Асоціативне мислення, як і образне, формується на всіх вікових етапах розвитку особистості, але має свою специфіку. Розвиток образно-асоціативного мислення відбувається у процесі індивідуальної творчої діяльності учня, адже опора на досвід безпосередньої взаємодії учня з оточуючим світом є обов’язковою Усе це робить процес засвоєння знань особистісним, емоційно насиченим, активізує творчу уяву дитини. Спираючись на власний досвід, знання, силою своєї уяви учень створює новий образ-думку, демонструє логічне осмислення інформації в образній формі.

З поняттями символ, асоціація ознайомлюю учнів уже в 5 класі, використовую асоціативні розминки, асоціативні ланцюжки, асоціативні диктанти під час роботи з текстом чи біографічними даними. Добираючи асоціації до образів літературних героїв Балу, Мауглі, Акела, Багіра, Шер-Хан, Табакі, Каа, учні не тільки розвивають асоціативне мислення, а й формують поняття про кращі моральні цінності. Завдання „пояснити асоціації” спрямовує учнів на пошук зв’язків між асоціативним образом і конкретним персонажем. Безумовно, виконати таке завдання можна лише тоді, коли обізнаний з твором і чітко уявляєш той чи інший характер.

Уже в 5 класі навчаю дітей створювати синкани – вірші з п’яти рядків, що являють собою стислу асоціативну характеристику особи, предмета, явища за поданою схемою. Складання синканів вимагає відбору найсуттєвішого, що стосується теми, а заключне слово – синонім до теми – частіше є асоціативним (Багіра – велика кішка, Шер-Хан – хижак, Балу – учитель).

Асоціативний диктант допомагає на рівні підсвідомості виявити, наскільки учень відчув, сприйняв те, що прочитав. Тому при вивченні роману Д.Дефо „Робінзон Крузо” пропоную підібрати до кожної з рис характеру героя предмет, річ, рослину або тварину, які можуть бути доказом, символом саме цієї риси характеру (працелюбність – хлібина, винахідливість – плід, віра – човен).
Працюючи з учнями 5-6 класів, намагаюсь уникати слова „асоціації” при формулюванні завдань. Наприклад: який колір, на вашу думку, найбільше підходить героєві? Яке дерево нагадує персонаж? З яким металом ви його співвіднесли б?

У 7-8 класах асоціативний шлях аналізу художнього тексту набуває дещо іншого змісту. Враховуючи психологічні особливості учнів даного віку, коли їх цікавлять проблеми особистого самовизначення, а почуття і переживання інших поступаються перед власними, актуальним вважаю прийом „Особисті асоціації”. Тому пропоную творчі роботи, темою яких можуть стати рядки творів, що вивчаються. Наприклад, слова Ф. Війона „Я знаю все, не знаю лиш себе”, Омара Хайяма „Боюсь неправедно прожити на землі”.

Як засвідчує практика, восьмикласникам важко зрозуміти філософський зміст, який вкладають у свої твори Архілох, Овідій, Лі Бо, Ду Фу, Петрарка, Шекспір. Аби допомогти учням не тільки зрозуміти, а й відчути глибину авторської думки пропоную намалювати поезію або рядки з неї, усно пояснити намальоване.
Цікавими є уроки, коли вивчається біографія письменника в символах, створюються віртуальні музеї автора, книги літературної доби.
З віком асоціативне мислення розвивається дедалі більше. Кожен предмет починає жити в оточенні цілого кола асоціацій. Тому в 9-11 класах можливий урок з використанням таких етапів:

1) Підготовка до сприйняття – збудження учнівських асоціацій на явище, предмет, дію, які будуть відтворені у поезії, прозі.
2) Аналіз асоціативних образів, картин, створених автором художнього твору.
3) Знаходження зв’язків між твором, який вивчається, та іншими творами мистецтва.
4) Творча робота, що сприятиме перетворенню поетичних асоціативних образів на власні.

Творчість учня на уроці може проявлятися в різних видах художньої діяльності: музичній, літературній, театральній, образотворчій, декоративно-прикладній. Можна запропонувати виконати різноманітні творчі роботи-асоціації: вірші, малюнки, пісні, аплікації, музичний супровід тощо.
Асоціація дитини – це і є та родзинка, яка розкриває розуміння нею змісту твору чи образу, найкраще передає почуття, враження від нього. При цьому сам учень перебуває в позиції творця. І дуже важливо, щоб він був здатний до експромту, імпровізації.

Такий вид діяльності, як твір-асоціація, допомагає розвинути інтелект, семантичну гнучкість, нестандартність мислення, зорієнтувати учня на пошук нових ідей, фактів, образів. Пам’ятка написання твору-асоціації може бути такою:

1) Пригадай зміст усього твору.
2) Якщо прочитане вплинуло на тебе, викликало якісь образи, думки, почуття, картини, занотуй це.
3) Не загуби яскраві, барвисті, неповторні власні образи, думки, „переносячи” їх на папір.
4) Зверни увагу на мову твору, відредагуй написане.
Як варіант створення ситуації успіху для кожної дитини може бути урок-асоціація. На перший погляд, це звичайнісінький урок.

Учні готують виразне читання поезій. Але є одна обов’язкова умова: у вірша повинен бути супровід-асоціація, яка найкраще передає учнівське бачення твору. Ці уроки дають змогу багатьом дітям розкрити себе по-новому, здивувати однокласників і себе. А найважливіше те, що навіть скептично налаштовані учні поступово „вливаються” в загальний настрій і залучаються до роботи.

Важливу роль в аналізі художнього твору надаю кольору та кольоровим асоціаціям. Знаючи символіку кольору, ми можемо простежити зміну внутрішнього стану і настрою героя.

Вивчаючи роман Стендаля „Червоне і чорне”, школярі пробують пояснити символіку кольорів у назві твору, що допоможе збагнути його ідейний зміст.
Аналізуючи роман Достоєвського „Злочин і кара”, звертаю увагу учнів на кольори твору – жовтий і червоний. Конкретними прикладами з тексту вони доводять домінуючу роль саме цих кольорів. А далі, керуючись власними асоціаціями, десятикласники роблять спробу пояснити задум письменника щодо цієї кольорової гами.

Випускними творчими роботами моїх учнів зазвичай є такі: складання предметно-асоціативної композиції за сюжетом улюбленого твору, збирання символічного букета квітів улюбленому письменникові або літературному героєві, захист проекту „Пам’ятник улюбленому поету (письменнику)”.
Асоціативна робота на уроках спонукає не тільки до глибшого розуміння художніх творів, а й сприяє розвитку творчої особистості учня, формує читача, який уміє самостійно орієнтуватися в літературних фактах та явищах і сприймати літературний процес як цілісний і різнобарвний.

Мета методичної розробки – допомогти вчителям ефективно організувати роботу по розвитку творчих здібностей учнів на основі асоціацій.
Розробка містить інформацію про специфіку образно-асоціативного мислення та шляхи його формування на різних вікових етапах при викладанні зарубіжної літератури. Вчителям запропоновано різноманітні форми роботи на основі асоціацій, які позитивно впливають на якість знань учнів, пробуджують інтерес до предмета, сприяють розвитку творчої особистості, формують читача, який уміє самостійно орієнтуватися в літературних фактах та явищах.
Методична розробка пропонує різні за структурою уроки, які передбачають асоціативну роботу учнів, заглиблення в атмосферу творчого пошуку. До розробок уроків додаються зразки учнівських творчих робіт-асоціацій.

додаток: Анотація