Дмитро Іванович Менделєєв – геніальний вчений й мислитель, великий патріот, заслуги якого перед наукою і промисловістю, перед усім людством неможливо переоцінити.

Геніальний хімік, фізик і натураліст Дмитро Іванович Менделєєв народився 27 січня 1834 р. в Тобольську. Він був сімнадцятою і останньою дитиною в родині Івана Павловича Менделєєва, у той час директора Тобольскої гімназії й училищ Тобольского округу.

Після закінчення гімназії навчався у Головному Педагогічному інституті в Петербурзі.

З огляду на слабке здоров’я був розподілений спочатку до Сімферополя, потім до Одеси, де працював викладачем Першої Одеської гімназії при Ришельєвському ліцеї.

Перебування на півдні поліпшило його здоров'я, і у 1856 р. Дмитро Іванович повернувся до Санкт-Петербурга, де захистив дисертацію "Про питомі об’єми" і здобув ступінь магістра хімії. У віці 23 років став доцентом Петербурзького університету, читав спочатку теоретичну, потім органічну хімію.

У січні 1859 р. Менделєєв поїхав у дворічне відрядження до Гейдельбергу. Там він працював у власній приватній лабораторії, вивчав властивості газів, капілярність і поверхневий натяг рідин.

У 1861 р. учений повернувся до Санкт-Петербургу, де поновив читання лекцій з органічної хімії в університеті та видав підручник „Органічна хімія”.

Незабаром Дмитро Іванович був обраний професором Петербурзького технологічного інституту. У 1865 р. захистив докторську дисертацію „Про сполуки спирту з водою і розуміння розчинів як асоціацій”. У 1867 р. одержав в університеті кафедру неорганічної (загальної) хімії, якою керував протягом 23 років.

Менделєєв у 1869 році відкрив періодичний закон і виклав його у низці наукових праць, видав фундаментальний підручник "Основи хімії".

Видатний хімік Лев Олександрович Чугаєв так схарактеризував особистість Менделєєва:

“Геніальний хімік, першокласний фізик, плідний дослідник у галузі гідродинаміки, метеорології, геології, у різних розділах хімічної технології й інших суміжних з хімією й фізикою дисциплін, глибокий знавець хімічної промисловості й промисловості взагалі, … , оригінальний мислитель в області вчення про народне господарство, державний розум, якому, на жаль, не судилося стати державною людиною, але який бачив і розумів завдання й майбутнє … краще за представників … офіційної влади”.

Д.І. Менделєєв був першим директором Головної палати мір і ваги. Він заснував її наукові відділення: вагове, для вимірювання мір довжини і часу, термометричне, електричне, манометричне й фотометричне.

У сквері Головної палати стоїть виконаний із бронзи пам’ятник Менделєєву. Висота бронзової фігури – 1,8 м, висота постаменту із червоного неполірованого граніту – 1м. На брандмауері сусіднього будинку – мозаїчне панно із зображенням періодичної системи хімічних елементів, виконане в 1935 році.

Увесь науковий світ визнав заслуги Менделєєва перед наукою. Він був членом майже всіх академій і почесним членом багатьох учених товариств, однак на батьківщині його кандидатуру до Академії Наук забалотували. Кілька років потому, коли Менделєєву знову запропонували балотуватись до Академії, він відмовився.

У музеї Національного технічного університету України “КПІ” зберігається світлина, зроблена понад сто років тому під час захисту перших дипломних робіт. Він відбувався в залі засідань ученої ради. Рівень підготовки спеціалістів визначала високоповажна комісія. Її очолював особливий представник Міністерства фінансів академік Дмитро Менделєєв.

Дмитро Іванович підтримував широкі зв’язки з українськими науковцями, особливо Київського і Харківського університетів. Цікаво, що перший начерк періодичної системи він зробив на звороті ділового листа, отриманого від Олексія Івановича Ходнєва, який з 1847 по 1855 рік викладав хімію у Харківському університеті, а після переїзду до Санкт-Петербурга продовжував спілкування з Менделєєвим.

Дмитро Іванович Менделєєв помер у 1907 році. Його похорон був справжньою загальнонаціональною жалóбою.

Ідеї Менделєєва живуть і донині, їх плідно розвивають вітчизняні та зарубіжні вчені.

Розтлумачте вислів Д.І. Менделєєва: “Розмова й слова потрібні, але вони лише початок, уся суть життя – у справах, в умінні переходу від слова до справи, у їхньому узгодженні”.

МЕТА УРОКУ

Ознайомити із життям і діяльністю Д.І. Менделєєва – ученого, громадянина, людини різнобічних інтересів; висвітлити його зв’язки з Україною.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ

Для закріплення знань про зміну властивостей елементів у періодах і групах, формування вміння користуватися періодичною системою для характеристики хімічних елементів малих періодів учням пропонується розв’язати задачі із залученням інформації з періодичної системи. Наводиться зразок розгорнутої характеристики хімічного елемента за його положенням у періодичній системі на прикладі Фосфору.

Учням пропонується низка завдань, для розв’язання яких вони мають застосувати набуті знання, уміння, а також досвід користування періодичною системою для здобування необхідної інформації

Використання матеріалів ППЗ на цьому уроці створює сприятливі умови для ознайомлення з життям і різнобічною науковою та громадською діяльністю Д.І. Менделєєва, висвітлення його зв’язків з Україною.

До уваги учнів запропоновано значний обсяг цікавого ілюстративного та історичного матеріалу. Це має розширити їхній кругозір, підвищити інтерес до життя й діяльності вченого, громадянина, патріота, яким до кінця своїх днів залишався Д.І. Менделєєв.