| Главная » Файлы » Для вчителя » Світова література | [ Добавить материал ] |
| 30.05.2009, 17:43 | |
| ТЕМА ВІЧНОЇ ПАМ’ЯТІ У ВІРШАХ ГІЙОМА АПОЛЛІНЕРА «МІСТ МІРАБО» ТА «ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА І ВОДОГРАЙ» Французький поет Гійом Аполлінер, творчість якого нині стала кла сикою, жив на межі дев’ятнадцятого, «залізного» століття (за словами О. Блока), і століття двадцятого, насиченого катастрофами і війнами. Вірші Гійома Аполлінера являють собою дивне поєднання емоційного ліризму і внутрішньої трагічності. Аполлінер — один із перших поетів, кот рий заторкнув у своїх творах найзвичайнісінькі, на перший погляд, теми і порушив проблеми нового часу. «Складність» аполлінерівської творчості пояснюється не замуреням у туман дійсності, а навпаки — тісним зв’язком із навколишнім, прагненням реагувати на мінливе життя межі століть. У віршах «Міст Мірабо» та «Зарізана голубка і водограй» поет звер тається до теми людини і її буття у сучасному світі. У першому творі — це зображення внутрішнього світу людини, її відчуття невмолимого пли ну часу, і водночас — неугасної надії на вічність кохання, навіть якщо це кохання — спогад. Тема пам’яті звучить і у вірші «Зарізана голубка й во дограй», але вже не в мінорі, з трагічним забарвленням. Поет згадує своїх друзів і подруг, життя яких забрала війна. У страшній дійсності війни людина залишається самотньою перед бездонним «кривавим морем», і єдине, що може підтримати її — вічна пам’ять про близьких людей. Море перетворюється на нетлінний фонтан пам’яті. Книга Аполлінера «Алкогом» була опублікована у 1913 році після трива лого періоду мовчання поета й об’єднує твори 1898—1913 років. Спочатку Аполлінер замислював свою збірку як «революційний календар у віршах», але цей задум не був втілений. Проте назва книги нагадує про те, що життя ХХстоліття,сповненогореволюціямиі війнами,пекуче,якнапійвогненногозмія. Поезія «Міст Мірабо», написана приблизно у 1912 році,— одна із знако вих у збірці. У цьому вірші яскраво виявилося ліричне начало: твір оповідає нам про кохання, яке йде безповоротно, як Сена під паризькими мостами, а також про кохання і надію, що так само безмежні і непоборні, як бурхливі води Сени. У «Мості Мірабо» прості слова й образи в єдності з непристой ним ритмом, що нагадує ритм народних пісень, справляють потужний лірич ний вплив. У цьому вірші Аполлінер сприйняв і передав сам дух народних пісень, котрий виявився і в образах, і в поетиці, і в композиції твору. Так, по вторювані рядки в поезії нагадують приспів у фольклорній пісні: Хай б’є годинник ніч настає Минають дні, а я ще є Образ над рікою ненастанно плинного часу, що забирає і радості, і пе чалі, протиставляється іншому образові — образу сплетених рук, моста кохання над вічністю: Рука в руці постіймо очі в очі | |
| Просмотров: 9675 | Загрузок: 0 | | |