Російський хімік, різнобічний учений, педагог. Відкрив (1869 р.) періодичний закон хімічних елементів – один з фундаментальних законів природознавства. Залишив понад 500 друкованих праць, серед яких класичні “Основи хімії”. Автор фундаментальних досліджень з хімії, хімічної технології, фізики, метрології, повітроплавання, метеорології, сільського господарства, економіки, народної освіти тощо, тісно пов’язаних з потребами розвитку продуктивних сил Росії. Заклав основи теорії розчинів, запропонував промисловий спосіб фракційного розділення нафти, винайшов вид бездимного пороху, пропагував використання мінеральних добрив, зрошення посушливих земель. Один з ініціаторів створення Російського хімічного товариства (1868 р.). Професор Петербурзького університету (1865-90 року), пішов у відставку на знак протесту проти утиску студентства. Почесний член усіх академій світу. З 1876 член-кореспондент Петербурзької АН, в 1880 висувався в академіки, але був забалотований, що викликало різкий суспільний протест. Організатор і перший директор (1893 р.) Головної палати мір і ваги