Російський фізикохімік, академік АН СРСР (1925 р.; академік Петербурзької АН з 1913 року, академік РАН з 1917 року), один з основоположників фізико-хімічного аналізу, засновник наукової школи. Розвиваючи теорію сплавів і розчинів, сформулював подання про бертоліди і дальтоніди. Організатор вітчизняного металургійного (платинові метали, алюміній, магній) виробництва, низки науково-дослідних установ. Премія імені В.І. Леніна (1928 р.), Державна премія СРСР (1941 р.)