«Притча про сіяча». Коли сіяв сіяч, одне зерно впало край дороги. Воно було витоптане, птахи його повидзьобували. Друге впало на кам'янистий ґрунт — і засохло, бо не мало вологи. Третє впало між терен, який заглу-шив зерно, а інше попадало на добру землю і, зійшовши, уродило стократно.
Ісус пояснює народу, що зерно — це Боже Слово. І не кожен, хто слу¬хає, розуміє його. І приходить лука¬вий і краде посіяне в серці. Посіяне на кам'янистому ґрунті — це той, хто слухає з радістю, та кореня не має, бо не постійний.
А посіяне в добрій землі — це той, хто слухає слово і його розуміє, і плід він приносить.
Притча про сіяча породила крила¬тий вислів «Сіяти розумне, добре, вічне». Вона має численні інтерпре¬тації у світовій літературі.

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5