| Главная » Файлы » Твори Світової літератури » Єсенін Сергій | [ Добавить материал ] |
КРАСА ПРИРОДИ В ЛІРИЦІ С. ЄСЕНІНА 8 клас
| 30.05.2009, 13:33 | |
| КРАСА ПРИРОДИ В ЛІРИЦІ С. ЄСЕНІНА Тема природи традиційна в російській літературі. Чимало поетів при святили свої твори її красі, поділились роздумами, що навіяли її картини. Але голос Сергія Єсеніна не тільки не губиться серед багатьох творів на цю тему, але й виділяється в цьому хорі своєю самобутністю, його впізнаєш відра зу, він зрозумілий і дуже близький. Мабуть, жоден із російських поетів XX століття не користувався і не користується популярністю такого широ кого кола читачів, таких різних за віком, освітою, життєвим досвідом. Сек рет його популярності, напевне, в тому, що поету вдалося відтворити націо нальне сприйняття світу, або, як кажуть сьогодні, російський менталітет. Картини природи у його поезіях зворушують і зачаровують читача. Він ніби висловлює те, що відчуває, але не може висловити читач. І ра зом із поетом його читачі переживають почуття своєї єдності з приро дою. Лірика природи Єсеніна дуже інтимна: берізка для нього — і сестра, і наречена, і дружина; старий клен — друг, з яким давно не бачилися; навіть його власне волосся — це жито його рідного поля. Явища природи у поета подібні до людей: вони розмовляють, співчу вають, засуджують: Отговорила роща золотая Березовым веселым языком, И журавли, печально пролетая, Уж не жалеют больше ни о чем. Краса рідного краю, впевнений поет, не в пишності та екзотичності, а в тих почуттях, які вона викликає: О пашни, пашни, пашни, Коломенская грусть, На сердце день вчерашний, А в сердце светит Русь. О край разливов грозных И тихих вешних сил, Здесь по заре и звездам Я школу проходил. 547 Поезія Єсеніна напрочуд земна і, разом із тим, космічна. Вона прой нята й осяяна почуттям любові до всього живого: Милые березовые чащи! Ты, земля! И вы, равнин пески! Перед этим сонмом уходящих Я не в силах скрыть моей тоски. Много дум я в тишине продумал, Много песен про себя сложил И на этой на земле угрюмой Счастлив тем, что я дышал и жил. Природа рідного краю дає поету можливість розмірковувати про сенс життя, своє призначення і долю. Він відчуває свою особисту відпові дальність за все, що його оточує. У природі він черпає сили і натхнення. Читач на все життя запам’ятовує яскраві образи, створені поетом: «кос тер рябины красной», «осень — рыжая кобыла», «голубые двери дня», «белых яблонь дым», «страна березового ситца», «душаяблоня», «весен няя гулкая рань», «кленовая листьев медь». Тема природи відображає й еволюцію поета, його світогляду. Рання лірика поета захоплює читача гармонійністю світосприйняття, передає закоханість поета в життя, в усе, що його оточує. Коли поет набуває жит тєвого досвіду, змінюється його сприйняття природи: саме вона, приро да, символізує світ краси, гармонії, мудрості, а люди, їхні стосунки не рідко протистоять гармонії природи: Знать, у нас у всех такая участь, И, пожалуй, всякого спроси — Радуясь, свирепствуя и мучась, Хорошо живется на Руси. Свет луны, таинственный и длинный, Плачут вербы, шепчут тополя. Но никто под окрик журавлиный Не разлюбит отчие поля. Далі ця тема набуває справжнього філософського змісту, поет замис люється над такими проблемами, як прогрес і природа, сучасність на тлі історії, вічне і минаюче. Поезія Єсеніна близька і зрозуміла не тільки російським читачам. Вона розкриває багатий духовний світ поета, його закоханість у природу рідно го краю, передає найтонші переживання, різноманітні відтінки почуттів. | |
| Просмотров: 536 | Загрузок: 0 | | |