Главная » Файлы » Твори Світової літератури » Гоголь Микола | [ Добавить материал ] |
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСТАПА ТА АНДРІЯ (За повістю М. Гоголя «Тарас Бульба») 7 клас
30.05.2009, 13:06 | |
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСТАПА ТА АНДРІЯ (За повістю М. Гоголя «Тарас Бульба») Остап і Андрій — сини головного героя повісті М. Гоголя «Тарас Буль ба». Вони майже однолітки, молоді, дужі хлопці. Навчалися у Київській академії. Остап ледь не з дитинства мріяв про Запорізьку Січ, кілька разів кидав навчання, і тільки погроза батька зробити його монахом на двад цять літ примусила його зробитися сумлінним учнем. За вдачею він був суворим, не прощав образ. Батькові на його глузування сказав: «За обра зу не подивлюся і не зважу ні на кого». Андрій вчився легко, був мрійником, цінував красу, не був байдужим до жінок. Ніжнішим він був і до матері. Одного разу хлопець познайо мився з прекрасною полячкою, хоч і одержав за це тумаків від її челяді. Коли Тарас Бульба привіз своїх синів на Запорізьку Січ, «швидко обоє молодих козаків стали на добрім рахунку в козаків. ...Жваво і влучно стріляли в ціль, перепливали Дніпро проти течії — справа, за яку нова чок приймався урочисто в козацькі кола». Почався визвольний похід проти утисків панськошляхетської Польщі. «За один місяць змужніли й зовсім переродилися пташенята, що тількино оперилися, і стали чоловіками. Риси обличчя їх, у котрих до цього часу була видна якась юнацька м’якість, стали тепер грізними і силь ними. А старому Тарасу любо було бачити, як обоє синів його були одни ми з перших». Остапу ніби на роду був написаний шлях битв і подвигів. Він був хо робрим, розважливим і холоднокровним воїном, через це його як і мріяв батько, у битві під Дубно обрали курінним. Загинув мужній воїн, як ге рой, не промовивши й слова під тортурами ворогів. Андрій спочатку теж «увесь поринув у чарівну музику куль і мечів». Він не вмів розраховувати й обдумувати в бою, летів напролом і часто творив чудеса військової майстерності. Та доля звела його знову з колиш ньою коханою полячкою, яка опинилася в осадному місті. Краса дівчини так полонила його, що він забув про все — і про батька, і про присягу, і про вітчизну. Це його й погубило. Андрій виступив у бою на боці поляків, проти своїх козаківтоваришів, і був покараний. Батько власноручно убив його за зраду, не дозволивши братові навіть поховати його похристи янськи. Так безглуздо загинула молода сила, козацький цвіт. Були сини одного батька, та не одного характеру й не однакової долі. Тому й загинули — один патріотом, героєм на славу вітчизні, а другий — зрадником на власне безчестя й горе батька. | |
Просмотров: 1756 | Загрузок: 0 | |