| ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЇ — ПРОБЛЕМИ ВИЖИВАННЯ ЛЮДСТВА
На зламі століть ми часто ставимо питання, що було головним у мину
лому віці. Здається, відповідей було досить. І все ж ризикнемо
сказати, що це розуміння наслідків НТР, про яку було сказано так багато
гучних слів. Справді, НТР багато змінила в людській цивілізації. Це дало
підстави декому навіть ототожнювати її з духовністю суспільства. Пере
ваг справді багато дав нам технічний прогрес, ми ними користуємося за
любки, але ж треба, якто кажуть, і міру знати. Ми повинні дбати про
природу, про навколишнє середовище, щоб, образно кажучи, розклавши
райдугу на спектри, не втратити самої райдуги.
Науковотехнічна революція так стрімко увірвалася в наше жит
тя, що до деяких її відкриттів ми виявилися зовсім не підготовлени
ми. Наприклад, до розщеплення атомного ядра. Наукові відкриття та
їх втілення у конкретні об’єкти народного господарства висвітлили не
розривний зв’язок моралі і науковотехнічного прогресу. Людство
сплатило страшну ціну не тільки за недбалість у ставленні до приро
ди, але й за аморальність ставлення до людей, до свого обов’язку один
перед одним. Страх за кар’єру, ще якісь прагматичні міркування зату
лили очевидне безглуздя того, що робилося. Натворили рукотворних
морів, під якими поховали не лише золотоносні чорноземи, а й те, чому
немає ціни — могили предків, віковічні гнізда свої, історичну пам’ять.
Страх за кар’єру штовхнув учених замислити неприродний поворот
рік Сибіру, перекидання критично забруднених вод Дунаю в Дніпро,
він призвів до Чорнобиля, до проектів АЕС у Криму, в Чигирині, про
мислового вузла в Каневі, біля священної Тарасової гори. Той же ме
ханізм, либонь, водив рукою місцевих урядовців, які давали дозвіл на
спорудження в густонаселених краях небезпечних для життя об’єктів.
Виявляється, вирішення проблем екології починати слід з моралі кож
ного з нас. Сьогодні ми розуміємо, що відповідальність за стан еко
логії лежить на кожному з нас. Бо крім відповідальності високої вла
ди, існує проблема моралі по відношенню кожного до навколишнього
світу. Хіба може влада встежити за кожним деревом і струмочком, за
поведінкою людини. Навряд чи навіть система штрафів допоможе.
Адже головне — внутрішній закон порядності, закон дбайливого став
лення до природи, один до одного. Природа вже багато страждала від
людського недбальства. Чи ж буде колись на Землі царство гармонії
людини і природи? Сьогодні це залежить від кожного з нас.
|