| Главная » Файлы » Твори на різні теми для учнів 1-12 класів » Твір на суспільну тему | [ Добавить материал ] |
ЧИМ БАГАТИЙ МІЙ НАРОД
| 29.05.2009, 17:28 | |
| ЧИМ БАГАТИЙ МІЙ НАРОД Поняття народу і Батьківщини для мене нерозривні і єдині. Говоря чи про багатство свого народу, я уявляю неосяжні лани Батьківщини, море золотої пшениці під блакитним небом. Недаремно ці кольори — жовтий і блакитний — стали кольорами державної символіки українців. Моя зем ля багата родючими ґрунтами, які в роки Великої Вітчизняної війни во рог вивозив на захід; багата вона своїми надрами, які приховують у собі золото і бурштити, нафту і газ, руду та вугілля. Але найбільше багатство моєї Батьківщини — її народ. Навіть найбільші матеріальні цінності не замінять духовного багат ства мого народу. Милозвучна мова і лірична пісня, славна історія і чис ленні традиції, та і сама вдача українців, щира, відкрита, доброзичлива,— ось найбільше багатство. І це багатство протягом століть треба було зберігати для нащадків. Поетичне бачення рідного слова у кожного з нас своє, але всі ми ставимося до материнської мови з височини загально людських моральних і естетичних цінностей. Звертаючись до народу, І. Франко писав: …в слові твойому іскряться І сила, й м’якість, дотеп, і потуга, І все, чим може вгору дух підняться. («Мойсей») Мамине слово, мамина колискова — наше перше підсвідоме зна йомство з Вітчизною. Адже від батьківського порога починається рідна земля. Біленька хата у вишневому садку — нездійснена мрія Тараса Шев ченка. Біла хата, біла сорочка, біла свита… Це становило неодмінну на ціональну прикмету українця, бо білий колір — це символ чистоти і ду шевної краси. Білі рушники прикрашали оселю українця, білим вишиваним рушником мати стелила своїй дитині доріжку в далекі світи. Як перепле лись давні національні традиції з сучасністю! Адже і зараз, як і багато років тому, мати співає своїй дитині колискову пісню рідною мовою; і нині, як колись, дарують матері своїм дітям рушники разом зі своїм благословен ням. У тісному поєднанні з рушником існує хліб. Більшість українських традицій пов’язані з хлібом. Дорогих гостей зустрічають хлібомсіллю, хліб несуть на відвідини породіллі, на входини в нову оселю, на весілля і на поминки. А весільний коровай! Його прикрашали калиною. Ще одна традиція нашого народу, адже народна мудрість свідчить: «Без верби і калини нема України». Ці священні для українця дерева неодмінно росли біля хати. А українська пісня! Недаремно говорять, що українець співає цілий рік і цілий вік. Мелодійна дівоча пісня звучала в убогій хаті і на полі, жарті влива — на вечорницях та на вечорових гулях молоді, ніжна — біля дитя чої колиски, завзята — вела в похід козацьке військо на захист рідної землі. Українці в усі віки захищали рідну землю від ворогів, але брали в ру ки зброю лише тому, що змушував ворог. Бо не було більшого щастя для мого народу як мирна праця на своїй землі. Хлібороби, трударі, добрі і щирі люди — ось риси представників мого народу. Багатий мій народ і талановитими людьми, він дав світові видатних композиторів і худож ників, співаків і музикантів. Такий народ заслуговує кращої долі. Сподіваюсь, що він її матиме. Той, хто здобув незалежність, зуміє вийти з економічної кризи. І тоді до багатства духовного додається і матеріальний добробут. Я в це вірю. | |
| Просмотров: 3667 | Загрузок: 0 | | |