| ХЛІБ — НАЙБІЛЬШЕ БАГАТСТВО
План
І. Свідчення, яке не вимагає доказів.
ІІ. Хліб дорожчий за коштовності.
1. За історичними даними.
2. Блокадний хліб Ленінграда.
3. Всупереч народній мудрості.
ІІІ. Хліб — геніальний витвір людства.
Кожна епоха дає свої поняття про цінності. Для епохи середньовіччя
характерне матеріальне збагачення, для епохи Відродження — духовне
зростання, для епохи сорокових років XX століття — завоювання і за
гарбання. З цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводити
докази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твер
дження, що найбільше багатство — хліб.
Коли хліба обмаль — його не може замінити ні золото, ні інші кош
товності. Матеріальні блага нічого не варті, коли голодні їх виробники.
Звернімося до історії: Радянський Союз у 1933 році продавав хліб за
золото, коли Україна гинула від голодомору. Недаремно старі люди такі
заощадливі, бо вони пережили це страхіття. Моя бабуся, даруючи мамі
свою каблучку, застерігала: «Бережи, може колись за неї виміняєш шма
ток хліба». У роки Великої Вітчизняної моя бабуся ходила на село вимі
нювати продукти за речі. А у 1947 році, коли в місті відмінили хлібні кар
тки, село вимирало від голоду. Божевільні від голоду люди здатні були на
вбивство заради шматка хліба.
Одного разу в музеї я бачив шматочок блокадного хліба, одноденну
норму ленінградця. Я вжахнувся від побаченого, бо той сірокоричневий
шматочок швидше нагадував землю, змішану з половою, ніж хліб.
Пригадую фільм, побачений у дитинстві. Ішлося про дореволюційне
село: господиня крає хліб, наділяє ним усю родину, а крихти змітає у до
лоню і їсть. Але були часи, коли хлібом не дорожили ні в місті, ні в селі.
Тоді він був дешевим. Ним годували худобу, він лежав на смітниках. Це
жахливо, коли хліб не шанують у місті, але ще більш жахливо, коли не
шанують у селі. Мене дивує, як хлібороб може не цінувати хліб! Народна
мудрість навчає нас: «Хліб — усьому голова», «Є хліб — буде й пісня».
І дійсно, без хліба не буває смачною найвишуканіша страва, а пісню за
водить лише сита людина.
Хліб — це геніальний витвір людини, у якого немає конкурентів.
Хліб — це святиня. Не даремно хлібом і сіллю зустрічають бажаних гос
тей, хлібомсіллю благословляють матері своїх дітей. І це не тому, що хліб
і сіль — основні продукти, а тому що це уособлення рідної землі, символ
праці і надії на майбутнє. Хліб — це міра совісті і людяності.
|