СВІТАНОК
Я дуже люблю зустрічати перші спалахи пробудження нового дня.
Задовго до сходу сонце сповіщає про свій прихід. Воно забарвлює своїми
променями нічний небосхил, гасить зорі.
Я люблю зустрічати сонце, гру і трепіт ранкових спалахів його про_
менів. Спочатку на обрії з’являється багряно_червона смуга. Потім вона
стає оранжевою, рожевою, а далі сонцем наповнювалося все навколо.
І ніби вперше бачиш зелений листочок, дерево, яке росте аж до мого вікна,
і легкий туман над рідним містом, що пробуджується до нового дня.
І ось світанок змінюється новим днем, наповнюється турботами жит_
тя людей, і я чую ніжне: «Доброго ранку, сину!»
|