| Главная » Файлы » Для учня/студента » Економіка підприємства | [ Добавить материал ] |
Профорієнтаційна робота. економіка
| 16.06.2010, 12:48 | |
| Тема 9. Профорієнтаційна робота. 1. Основні елементи профорієнтаційної роботи 2. Виробнича і соціальна адаптація 3. Управління профорієнтацією Основою ефективного і якісного забезпечення організацій і підприємств кадрами необхідних професій і кваліфікацій є профорієнтаційна робота серед середніх загальноосвітніх шкіл, які в сучасних умовах відтворення робочої сили є важливим джерелом поповнення трудових ресурсів. Під професійною орієнтацією розуміється науковообгрунтована система форм, методів і засобів впливу на осіб, що навчаються й працевлаштовуються, що сприяє сучасному залученню їх у суспільне виробництво, раціональному розміщенню, ефективному використанні і закріпленню за місцем роботи на основі об'єктивної оцінки й обліку здатностей і інших індивідуальних якостей людини. Організація професійної орієнтації складається з декількох взаємопов’язаних етапів: професійної інформації, професійної консультації, професійного відбору й професійної адаптації. Професійна інформація покликана забезпечити постійне й планомірне професійне інформування учасників загальноосвітніх шкіл, їхніх викладачів і батьків; організацію професійної пропаганди ведучих і масових професій; встановлення і зміцнення постійних контактів між колективами організацій, підприємств , професійно-технічних училищ і загальноосвітніх шкіл. Завдання професійної консультації: надання допомоги молоді в оцінці їхніх здатностей до різних видів трудової діяльності в сфері суспільного виробництва; видача конкретних рекомендацій про вибір професії і можливостей оволодіння нею (навчання у вузах, технікумах, профтехучилищах, підготовка безпосередньо на виробництві й т.п.). Професійну консультацію проводять кваліфіковані консультанти-психологи, та проводиться на основі медичних висновків, характеристик, результатів спеціальних психологічних досліджень. Головним завданням профорієнтаційного відбору є науково обґрунтоване визначення професійної придатності кожного підлітка до конкретного виду трудової діяльності з урахуванням його здатностей а також потреб виробництва. Завершується робота з організації профорієнтаційної роботи розробкою й реалізацією комплексу заходів щодо виробничої і соціальної адаптації працівників у трудових колективах. Складовими діючого сьогодні механізму керування професійною орієнтацією є: - кабінети й лабораторії профорієнтації загальноосвітніх шкіл і профтехучилищ; - галузеві кабінети профорієнтації й лабораторії профпідбору підприємств і організацій; - територіальні міжвідомчі центри профорієнтації й центри зайнятості населення; - загальнодержавні органи в особі відділів і управлінь по праці, які щорічно розробляють разом з іншими організаціями координаційні плани роботи із професійної орієнтації в регіоні, здійснюють контроль за діяльністю профорієнтаційних підрозділів незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості, поширюють передовий досвід роботи в цій області. Управління системою профорієнтаційної роботи прийнято розглядати в трьох аспектах. Соціально-економічний аспект припускає засвоєння певної системи знань, норм, навичок і вмінь, що дозволяють здійснити соціально-професійну діяльність, що відображається на поліпшенні якісного складу робочої сили й підвищенні задоволеності молоді працею. Психолого-педагогічний аспект передбачає виявлення й формування інтересів, схильностей і здатностей учнів, а також допомога у виборі професії, найбільш відповідним індивідуально-психологічним особливостям особистості. Медико-біологічний аспект припускає реалізацію вимог до здоров'я й окремих фізіологічних якостей людини, необхідних для виконання певної професійної діяльності . Основні методи управління профорієнтацією: Програмно-цільовий (Визначення головної мети профорієнтації, розробка програми її досягнення, створення механізму управління ПО і реалізації програми); - прогнозування (облік сучасних і перспективних вимог до різних робітників, тенденції науково-технічного прогресу, прогнозування кадрової політики на перспективу); - моделювання (побудова моделей управління профорієнтацією на підприємстві, галузі, регіоні); - організаційно-розпорядчий (підготовка відповідних документів – приказів, розпоряджень, положень). Робота по професійній орієнтації реалізується в двох напрямках: перше – формування у молоді особистих орієнтирів і інтересів з врахуванням потреб суспільного виробництва. По-друге, приведення особистих орієнтирів молоді у відповідність з їх можливостями суспільної реалізації. Відповідно, ціль всієї системи профорієнтації - знайти оптимальне сполучення особистих бажань і суспільних потреб. Питання до самоперевірки: 1. Назвіть основні елементи профорієнтаційної роботи 2. Що таке виробнича і соціальна адаптація? 3. Як здійснюється управління профорієнтацією? 4. Назвіть завдання професійної консультації Рекомендована література: 1. Зиновьев И. Ф., Панова Н Н. Управление персоналом. – Симферополь: Таврия, 1998. – 236 с. 2. Иванцевич Дж. М., Лобанов А. А. Человеческие ресурсы управления. – М.: Дело, 1993. 3. Кольцов В. И. и др. Организация труда сельскохозяйственного руководителя – М.: Экономика 1979. – 192 с. 4. Лозниця М. В. Психологія менеджменту. – К.: Вища шк. 1998.- 456 с. 5. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.: Дело, 1994. 6. Михайлов Ф. Б. Управление персоналом: классические концепции и новые подходы. – Казань, 1994 7. Мокряк В. Л. и др. Руководитель производственного коллектива: подготовка и проф. рост // Под ред. Омарова А. М. – К.: Политиздат 1987 – 284 с. | |
| Просмотров: 827 | Загрузок: 0 | | |