ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 56. Державне мито та збори 1. Розмір та порядок сплати державного мита, передбаченого цим Законом, установлюються законодавством. Кошти, одержані від сплати державного мита, зараховуються до Державного бюджету України і спрямовуються на заходи з реалізації державної політики у сфері охорони прав на сорти рослин, зокрема на сплату членського внеску України до бюджету Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин. 2. Розмір передбачених цим Законом зборів та порядок їх сплати визначаються Кабінетом Міністрів України. 3. Збори сплачуються на казначейські рахунки Установи або закладів експертизи, що виконують відповідно до їхньої спеціалізації окремі завдання, визначені цим Законом. { Частина третя статті 56 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 } 4. Надходження від зборів мають цільове призначення і використовуються в порядку, визначеному Установою, виключно для забезпечення розвитку та функціонування закладів експертизи. { Частина четверта статті 56 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 } Стаття 57. Державне стимулювання створення та використання нових сортів 1. Держава стимулює створення нових сортів рослин, встановлює авторам сортів (селекціонерам) пільгові умови оподаткування та кредитування, надає їм інші пільги відповідно до чинного законодавства. 2. Авторам високоефективних широко поширених в Україні сортів може присвоюватися почесне звання “Заслужений селекціонер України”. Розділ VIII ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 58. Правовий статус патентів, виданих до введення у дію цього Закону Чинні патенти України на сорти рослин, видані відповідно до законодавства, що діяло до введення в дію цього Закону, прирівнюються за правовим статусом до патентів, виданих згідно з цим Законом. Стаття 59. Чинність виданих до набрання чинності цим Законом авторських свідоцтв Авторські свідоцтва СРСР на сорти рослин, а також видані до набрання чинності цим Законом на підставі Постанови N 935 Кабінету Міністрів України від 22 листопада 1993 року авторські свідоцтва України на сорти рослин є чинними. Зазначені авторські свідоцтва можуть бути безоплатно обмінені на свідоцтва про авторство на сорт, визначені цим Законом. Стаття 60. Особливості незавершеної до набрання чинності цим Законом експертизи заявки про видачу патенту на сорт рослин Експертиза заявки про видачу патенту на сорт рослин, що не завершена до набрання чинності цим Законом, проводиться у подальшому в порядку, встановленому цим Законом. У цьому разі визначається відповідність сорту умовам патентоспроможності, встановленим законом, що був чинним на дату подання заявки. Розділ IX ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2002 року. 2. Протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом роди і види сортів рослин, на які поширюється право власника сорту, можуть бути обмежені Кабінетом Міністрів України відповідно до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин, учасницею якої є Україна. 3. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом: підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону. 4. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. 5. Внести до підпункту “у” пункту 6 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 “Про державне мито” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113; 2002 р., N 6, ст.43) в абзаці першому слова “і за дії, пов’язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин” виключити; абзаци чотирнадцятий — тридцять третій замінити двома абзацами такого змісту: "за реєстрацію права на сорт — 1,0 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; за видачу примусової ліцензії — 3,0 неоподатковуваного на право використання сорту мінімуму доходів громадян". Президент України Л.КРАВЧУК м. Київ, 21 квітня 1993 року N 3116-XII
|