У чинному законодавстві України про інтелектуальну власність з'явилося нове поняття - суміжні права. Зокрема, Закон України "Про авторське право і суміжні права" містить розділ ІІІ, який так і називається "Суміжні права". Слід зазначити, що до прийняття цього Закону цивільне законодавство України не передбачало правової охорони суміжних прав.
Суміжні права безпосередньо пов'язані з авторськими правами, саме тому вони називаються суміжними і охороняються одним Законом. Особливістю суміжних прав є те, що вони грунтуються на використанні, як правило, чужих авторських прав. Суміжні права випливають із творчої діяльності з реалі

зації, використання вже обнародуваних творів літератури і
мистецтва. Наприклад, поет написав слова пісні, композитор
написав музику до цієї пісні. Але пісня може бути донесена до
слухачів тільки певним виконавцем - співаком. Творчість
співака є суміжною творчою діяльністю з реалізації самої
пісні. Із цієї творчої діяльності випливає право співака на
власне виконання пісні, яке одержало назву суміжного права.

Суміжні права останнім часом набули прискореного роз-
витку. Сучасні технічні засоби надають можливість певним
чином фіксувати виконання будь-якого виконавця (артиста,
диригента, клоуна тощо) і в такий спосіб вилучати доход із
чужої майстерності, таланту. Щоб цьому запобігти і запровад-
жено охорону суміжних прав.

Під суміжними правами Закон розуміє права виконавців,
виробників фонограм і організацій мовлення. Отже, цим
поняттям охоплюється три групи прав: а) права виконавців;
б) права виробників фонограм; в) права організацій мовлення.
Це права на оригінальність, майстерність, манеру виконання,
на інтерпретацію твору. Це низка прав виробників фонограм
і прав організацій мовлення на їх програми передач.

Отже, суміжні права можна визначити як права на
результати творчої діяльності виконавців, виробників
фонограм та організацій мовлення, пов'язані з викорис-
танням творів літератури і мистецтва, авторські права,
які належать іншим особам.
Об'єктами суміжних прав, таким чином, є:
а) виконання для фіксації, відтворення і розповсюдження
за допомогою технічних засобів;

-51-

б) записи виконання та інші записи за допомогою технічних
засобів;

в) трансляція в ефір і по кабелю

Зазначені результати творчої діяльності можуть одержати
правову охорону лише за певних умов, визначених Законом.
Права виконавців охороняються, якщо:

1) виконання вперше мало місце на території України;

2) виконання зафіксоване на фонограмі, що охороняється
відповідно до Закону:

3) виконання, не зафіксоване на фонограмі, включено у
передачу організації мовлення, що охороняється відповідно до
Закону.

Права виробників фонограм охороняються, якщо;
1) виробник є громадянином України або юридичною осо-
бою з офіційним місцезнаходженням на території України;

2) фонограму вперше опубліковано на території України
або опубліковано на території України протягом 30 днів від
дня її публікації в іншій державі:
3) перша фіксація фонограми мала місце в Україні.
Права організацій мовлення охороняються, якщо вони
мають офіційне місцезнаходження на території України і
здійснюють передачі з передавачів, розташованих на території
України.

-52-

2. Суб'єкти суміжних прав

До суб'єктів суміжних прав Закон відносить виконавців,
виробників фонограм та організації мовлення.

Виконавцями визнаються актори (театру, кіно тощо),
співаки, музиканти, диригенти, танцюристи, а також інші
особи, які виконують роль, співають, читають, декламують,
грають на музичних інструментах чи у будь-який інший
спосіб виконують твори літератури або мистецтва, включаючи
твори фольклору. Тобто виконавцями визнаються також
особи, які хоча і не є офіційно артистами, співаками тощо, але
виконують їх функції. Виконавцями визнаються також особи,
які здійснюють таку само творчу діяльність, у тому числі
виконують циркові, естрадні, лялькові номери,

Виконавцями можуть бути громадяни України, іноземні
громадяни і особи без громадянства незалежно від віку,

Виробниками фонограм можуть бути ті самі фізичні особи,
а також юридичні особи, які вперше здійснили запис будь-
якого виконання або інших звуків на фонограмі. Проте щодо
юридичних осіб Закон робить застереження. Вони одержують

-52-

захист своїх суміжних прав лише за умови, що їх постійне
місцезнаходження - на території України. При цьому не має
значення, так би мовити, "громадянство" цієї юридичної
особи. Вона може бути українською або іноземною.

Фонограми - виключно звуковий запис будь-якого вико-
нання чи інших звуків. Грамофонні платівки, диски, магніто-
фонні касети та інші носії записів визнаються примірниками
фонограми.

До суб'єктів суміжних прав Закон відносить також органі-
зації мовлення, тобто тільки юридичних осіб. Це організації
радіо- і телебачення, які використовують твори літератури і
мистецтва у своїх програмах передач як в ефір, так і по про-
водах.

Безумовно, до суб'єктів суміжних прав належать організації
мовлення як державні, так і приватні чи інших форм влас-
ності.
-53-

3. Суб'єктивні суміжні права, іх зміст і межі

Передусім всі суб'єкти суміжних прав мають використову-
вати свої суб'єктивні права в такий спосіб, щоб не порушити
прав авторів, чиї твори використовуються. Виконавці мають
здійснювати свої суб'єктивні права за умови дотримання прав
авторів, чиї твори виконують. Виробники фонограм і органі-
зації мовлення зобов'язані дотримуватись прав авторів і вико-
навців. Організації мовлення - прав виробників фонограм,
авторів і виконавців.

Закон не передбачає процедури закріплення виникнення і
здійснення суміжних прав. Проте виробники фонограм і вико-
навці з метою інформування про належність їм суміжних
прав.. що виникли у процесі створення фонограми, можуть на
всіх її примірниках або їх упаковках використовувати знак
охорони суміжних прав. Цей знак містить латинську літеру P
у колі - та ім'я (найменування) особи, що має суміжні
права, і зазначення року першої публікації фонограми.

Права виконавців. Виконавцям належить ряд особистих
немайнових і майнових прав. До особистих немайнових прав
виконавців належать право па ім'я, на охорону своїх виступів
від спотворення і на згадування свого імені у зв'язку з вико-
ристанням виконання там, де це можливо.

Виконавцю належить виключне право на використання
виконання у будь-якій формі, включаючи право на одержання
винагороди за кожний вид використання

-53-

Виключне право на використання виконання означає право
дозволяти або забороняти здійснення таких дій;

1) записувати раніше не записане виконання,

2) відтворювати запис виконання, за винятком випадків,
коли відтворюється запис виконання, зроблений за згоди
виконавця, в тих же цілях, для яких було одержано згоду
виконавця щодо такого запису;

3) сповіщати виконання в ефір, по кабелю або здійснювати
інше публічне сповіщення виконання, за винятком випадків,
коли для сповіщення використовується запис виконання,
раніше зробленого за згодою виконавця, або виконання, рані-
ше переданого в ефір;

4) здавати в найом опубліковану фонограму, що включає
виконання за участю виконавця.

Дозвіл на використання виконання дає сам виконавець.
Якщо виконання здійснювалось колективом виконавців -
керівник такого колективу шляхом укладання письмового до-
говору з користувачем.

Якщо виконання використовується в аудіовізуальному
творі, то відповідним договором між виконавцем і постанов-
ником аудіовізуального твору передбачається передача вико-
навцем постановнику прав, викладених вище. При цьому
виконавець зберігає право на винагороду за здачу в найом
примірників такого аудіовізуального твору. Проте викорис-
тання прав виконавця обмежується лише аудіовізуальним тво-
ром і не виключає права виконавця на окреме використання
звуку і зображення, зафіксованих в аудіовізуальному творі,
якщо інше не передбачено договором.

Якщо запис виконання використовується у фонограмі на
підставі відповідного договору, то виконавець разом із дозво-
лом на використання виконання передає також право здавати
в найом опубліковану фонограму. При цьому виконавець
зберігає право на винагороду за здачу в найом примірників
фонограми.

Виконавець може укласти договір на використання свого
виконання організацією мовлення для сповіщення в ефір або
по кабелю. Цим договором передбачається передача виконав-
цем організації мовлення також права здійснення запису і
його відтворення, якщо це прямо передбачено договором
виконавця з організацією мовлення.

Розмір винагороди виконавцю за таке використання вста-
новлюється в зазначеному договорі.

Виключне право на використання виконання, створеного за
договором найму, належить особі, з якою виконавець перебу-

-54-

ває в трудових відносинах (роботодавцю), якщо договором не
передбачено інше. Особисті немайнові права на виконання
належать виконавцю.

Виключні права, що належать виконавцю, можуть переда-
ватися за договором іншим особам.

Права виробника фонограми. Виробнику фонограми нале-
жить виключне право на використання фонограми у будь-якій
формі, включаючи право на одержання винагороди за таке
використання.

Виключне право на використання фонограми означає право
дозволяти або забороняти вчинення таких дій:

1) відтворювати фонограму;

2) розповсюджувати примірники фонограми будь-яким
чином; продавати, здавати в найом тощо;

3) імпортувати примірники фонограми з метою розповсюд-
ження, включаючи примірники, виготовлені з дозволу вироб-
ника фонограми;

4) переробляти або будь-яким іншим чином змінювати
фонограму.

Без згоди виробника фонограми і без виплати йому вина-
городи можуть розповсюджуватись правомірно опубліковані
примірники фонограми за умови, що вони уже введені в
цивільний оборот шляхом їх продажу. При цьому незалежно
від права власності па примірники фонограми за виробником
фонограми зберігається право на розповсюдження примірни-
ків фонограми шляхом здачі в найом.

Виключні права виробника фонограми можуть передавати-
ся за договором Іншим особам.

Права організації мовлення. Організації мовлення нале-
жить виключне право на використання її передачі у будь-якій
формі, включаючи право на одержання винагороди за таке
використання. Виключне право на використання передачі
мовлення означає право організації ефірного або кабельного
мовлення дозволяти або забороняти вчинення таких дій:

1) записувати передачу;

2) відтворювати запис передачі, за винятком випадків, коли
запис передачі було здійснено зі згоди організації ефірного
мовлення і відтворення передачі здійснюється з тією ж метою,
для якої було зроблено її запис;

3) одночасно сповіщати в ефір (по кабелю) передачу іншій
організації ефірного (кабельного) мовлення:

4) сповіщати передачу по кабелю (в ефір);

5) публічно сповіщати передачу з місця з платним входом.

-55-

Обмеження прав виконавців, виробників фонограм і
організацій мовлення. Вільне використання виконань, фоног-
рам і програм мовлення, їх фіксація, відтворення, передача в
ефір і по проводах, доведення до загального відома іншим
способом без згоди виконавців, виробників фонограм і
організацій мовлення та без виплати винагороди можливе
лише у випадках, передбачених чинним законодавством сто-
совно обмежень майнових прав авторів творів науки,
літератури і мистецтва.

Вільне використання виконання, фонограм і програм мов-
лення допускається за умови, що таке використання не за-
подіє їм шкоди, не обмежить необгрунтованим способом за-
конних інтересів виконавців, виробників фонограм і органі-
зацій мовлення.

Використання фонограм, опублікованих із комерційною
метою. Без згоди виробників фонограм, опублікованих із
комерційною метою, і виконавців, записаних на таких фоно-
грамах, але з виплатою винагороди допускається:

1) публічне виконання фонограм;

2) передача фонограм в ефір;

3) передача фонограм по проводах.
Збір, розподіл і виплата винагороди здійснюється однією із
організацій, що управляє майновими правами виробників
фонограм і виконавців на колективній основі на підставі до-
говору між цими організаціями. Винагорода розподіляється
між виробником фонограми і виконавцем порівну, якщо дого-
вором не передбачено інше.

Договором між користувачем фонограми або об'єднанням
таких користувачів, з одного боку, і організаціями, що управ-
ляють майновими правами виробників фонограм і виконав-
ців - з другого, встановлюється розмір винагороди і порядок
її виплати.

Розмір винагороди встановлюється за кожний вид вико-
ристання фонограми.

Запис організаціями ефірного мовлення виконань або
передач із метою короткострокового використання. Без
згоди виконавця, виробника фонограми і організації мовлення
інші організації мовлення мають право здійснювати записи
виконання або передачі і відтворювати такі записи з метою
короткострокового використання за таких умов:

1) попереднього одержання організацією ефірного мовлен-
ня дозволу на сповіщення в ефір виконання або передачі,
щодо яких здійснено короткострокове користування або від-
творення такого запису;

-56-

2) виготовлення запису і його відтворення здійснюється
організацією ефірного мовлення за допомогою власного
обладнання і для власної передачі;

3) знищення такого запису на умовах, передбачених щодо
короткострокового використання творів.

Строки чинності суміжних прав. Майнові права вико-
навців охороняються протягом 50 років після першої фіксації
виконання або постановки. Права виробників фонограм діють
протягом 50 років після першого опублікування фонограм, а
якщо публікації фонограми не було, то протягом 50 років
після першої фіксації звукового запису. Права організацій
мовлення діють протягом 50 років після першої передачі в
ефір або по проводах.

Початок перебігу зазначених строків починається 1 січня
року, що наступає за роком першого виконання, запису фоно-
грами чи першої передачі в ефір чи по проводах.

До спадкоємців виконавця і правонаступників виробників
фонограм і організацій мовлення переходить право дозволяти
чи забороняти використання виконання фонограми, передачі
в ефір і по проводах, а також право на одержання винагороди
в межах частини строків чинності права, що залишилися.

Особисті немайнові права виконавця у спадщину не пере-
ходять. Проте спадкоємці мають право захищати авторство на
об'єкт суміжних прав і протидіяти будь-якому перекрученню,
спотворенню чи іншій зміні виконання, фонограми і програми
мовлення або будь-якому посяганню на об'єкт, що може за-
шкодити честі і репутації виконавця, виробника фонограми чи
організації мовлення.

-57-

Глава б
Захист авторського права і суміжних прав

Захист майнових і особистих немайнових прав авторів,
виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення здій-
снюється нормами різних галузей права - кримінального,
адміністративного, цивільного тощо. Але найчастіше застосо-
вуються цивільно-правові засоби захисту авторського права і
суміжних прав. Порушення прав автора можуть бути пов'язані
з порушенням його майнових інтересів або тільки особистих
прав. Випуск у світ твору без зазначення імені автора, зі
змінами, самовільно здійсненими видавництвом, постановка
драматичного твору зі змінами без схвалення автора, перекру-
чення твору - все це порушення особистих прав без мате-
ріальної шкоди. У таких випадках автор вправі вимагати за-
доволення його порушених інтересів.

Порушення майнових прав зумовлює обов'язок порушника
відшкодувати автору завдані збитки.

Захист інтересів автора та його правонаступника в Україні
і за кордоном здійснює Державне агентство України з ав-
торських і суміжних прав (ДААСП). Вона наділена широкими
повноваженнями і здійснює представництво та захист інте-
ресів усіх авторів (літераторів, художників, композиторів,
журналістів, кінематографістів тощо), у тому числі й іно-
земних. На прохання авторів ДААСП України захищає їхні
інтереси у взаємовідносинах із видавництвами, збирає від усіх
видовищних підприємств винагороду за публічне виконання
творів на території України і за кордоном та виплачує її авто-
рам чи їх правонаступникам. ДААСП України одержує і
виплачує українським та іноземним авторам, їхнім правонас-
тупникам потиражну винагороду за кінофільми, телефільми,
використання творів образотворчого мистецтва тощо. Пред-
ставники ДААСП України виступають у суді від імені авторів
та їхніх правонаступників у позовах, що випливають з ав-
торського права.

Закон докладно визначає, що є порушенням авторського
права і суміжних прав. Зокрема, порушенням авторського
права і суміжних прав є:

- будь-яке відтворення, розповсюдження та інше викорис-
тання, а також ввезення в Україну без дозволу осіб, які мають
авторське право чи суміжні права, примірників творів, фоно-
грам, програм мовлення;

-58-

- ввезення на територію України примірників творів і
фонограм, які в Україні охороняються, із країн, де ці твори І
фонограми не охороняються.

Примірники творів і фонограм, виготовлених і розпов-
сюджених із порушенням авторського права і суміжних прав,
є контрафактними, тобто незаконно виготовленими.

Способи забезпечення позову у справах про порушення
авторського права і суміжних прав. Якщо є достатні
підстави вважати, що конкретна особа припустилась порушен-
ня авторського права чи суміжних прав, то суд чи суддя одно-
особово має право винести ухвалу про заборону порушнику
вчиняти певні дії (виготовлення, відтворення, продаж, здача в
найом, імпорт тощо) та інші способи використання, а також
транспортування, зберігання або володіння з метою випуску в
цивільний оборот примірників творів, фонограм, щодо яких є
підстави вважати, що вони контрафактні.

На зазначені твори або фонограми судом може бути накла-
дений арешт, і всі примірники творів або фонограм можуть
бути вилучені із володіння порушників. Арешт і вилучення
можуть бути застосовані до матеріалів та обладнання, призна-
чених для виготовлення контрафактних творів або фонограм.

Для забезпечення закладеного або можливого в майбут-
ньому позову відповідні органи мають вчинити розшук і на-
кладення арешту на:

1) примірники творів і фонограм, щодо яких припускаєть-
ся, що вони є контрафактними;

2) матеріали і обладнання, призначені для їх виготовлення
і відтворення;

3) документи, рахунки та інші предмети, що можуть бути
доказом вчинення дій, за які відповідно до чинного законодав-
ства передбачена відповідальність.

Цивільно-правові способи захисту авторського права і
суміжних прав.

Особи, які мають авторське право чи суміжні права, можуть
вимагати:

1) відновлення положення, що існувало до порушення прав,
і припинення дій, що порушують авторське право чи суміжні
права або створюють загрозу його порушення;

2) визнання авторського права чи суміжних прав;

3) відшкодування збитків, включаючи втрачену вигоду;

4) стягнення доходу, одержаного порушником внаслідок
порушення авторського права і суміжних прав, замість
відшкодування збитків;

-59-

5) виплати компенсації в сумі від 5 до 5000 неоподаткову-
ваних мінімумів доходів громадян, встановлених законодавст-
вом України, що визначається судом замість відшкодування
збитків або стягнення доходу;

6) вжиття інших, передбачених законодавчими актами,
заходів, пов'язаних із захистом авторського і суміжних прав.

Зазначені в пунктах 3-5 заходи вживаються за вибором
особи, що має авторське право чи суміжні права.

У разі відмови порушника виконати рішення суду про
припинення дій, що порушують право або створюють загрозу
його порушення, на нього може бути накладений штраф у
розмірі 10 відсотків від суми, присудженої судом на користь
позивача.

Суд, визначаючи розмір заподіяних позивачу збитків, зобо-
в'язаний врахувати характер порушення, майнову і моральну
шкоду, а також можливий доход, який могла б одержати особа,
що має авторське право чи суміжні права, при правомірному
використанні твору чи об'єкта суміжних прав.

До обсягу збитків повинні включатися витрати на ведення
судового процесу, в тому числі виплата гонорару адвокатові.
Розмір компенсації визначається судом з урахуванням харак-
теру і суспільного значення порушення.

Контрафактні примірники твору або фонограми, матеріали
і обладнання, що використовувались для їх відтворення, судом
можуть бути конфісковані. Проте контрафактні примірники
творів чи фонограм можуть бути передані позивачеві на його
прохання. Не затребувані позивачем контрафактні примірни-
ки твору чи фонограми, а також матеріали і обладнання, що
використовувалось для їх відтворення, за рішенням суду
підлягає знищенню.

Однак конфіскації не підлягають контрафактні примірники
творів чи фонограм, добросовісно придбані третіми особами.

Своєрідною формою захисту авторського права і суміжних
прав є управління майновими правами суб'єктів авторсь-
кого права і суміжних прав на колективній основі. У Законі
проголошено, що з метою забезпечення майнових прав авторів
та їх правонаступників, суб'єктів суміжних прав створюються
спеціальні організації з правами юридичної особи. Такі орга-
нізації діють на основі законодавства про об'єднання громадян
у межах повноважень, що добровільно передаються їм суб'єк-
тами авторського права і суміжних прав. Зазначені організації
можуть створюватись окремо для управління різними пра-
вами в інтересах різних суб'єктів авторського права чи суміж-

-60-

них прав. Може бути створена одна організація для управ-
ління одночасно авторськими і суміжними правами.

За письмовими договорами суб'єкти авторського права і
суміжних прав добровільно передають повноваження на
управління майновими правами на колективній основі зазна-
ченим організаціям. На основі повноважень, переданих суб'єк-
тами авторського права і суміжних прав, організація видає
ліцензії користувачам на відповідні способи використання
творів та об'єктів суміжних прав. Такі ліцензії надаються за-
значеними організаціями від імені суб'єктів авторського права
і суміжних прав як тих, що передали свої права, так і тих, які
не передали свої повноваження організації, що управляє май-
новими правами на колективній основі. Зазначені організації
мають право вимагати від користувачів творів і об'єктів
суміжних прав надання їм документів, що містять точні дані
про використання творів і об'єктів суміжних прав, необхідні
для збору і розподілу винагороди. У свою чергу користувачі
творів і об'єктів суміжних прав зобов'язані надавати суб'єктам
авторських і суміжних прав, Їх представникам або організа-
ціям, які управляють майновими правами на колективній
основі, точний перелік і програми публічного використання
творів, виконання, фонограм, програм мовлення і забезпечу-
вати їх завіреним звітом про одержані прибутки.

Організації, що управляють майновими правами на колек-
тивній основі, мають право резервувати на своєму рахунку
суми незапитаної винагороди, що надійшла їм від користу-
вачів. Ці суми можуть бути використані для чергових виплат
або спрямовані на інші цілі, передбачені їхніми статутами, в
інтересах суб'єктів авторського права і суміжних прав після
спливу трьох років з дня надходження їх на рахунок
організації.