Вміння володіти собою Життя не завжди буває доброзичли- вим. Нерідко воно приносить з собою кризи і неймовірні труднощі, і це викликає негативні емоції. Якщо такі негативні емоції як гнів, злість, ревнощі, незадоволення собою та інші повторюються часто, то це шкодить організмові. Розвиваються нервові хвороби, які в свою чергу стають джерелом різноманітних за- хворювань, у тому числі й серцево-судинних. Психіка людини трав- мується часом через риси її характеру, які важко піддаються переви- хованню — хворобливе честолюбство, заздрість, образливість, власто- любство, кар’єризм, надмірна амбіційність тощо. Переживаючи щасливі дні, люди сподіваються, що так триватиме завжди. Коли ж їх спіткають неприємності, горе, впадають у розпач, гадаючи, що це ніколи не минеться. Однак треба пам’ятати, що ні по- чуття задоволення, щастя, ні протилежні їм почуття ніколи не трива- ють вічно, час гоїть усі рани. Образа — негативна емоція, яка знеси- лює нервову систему людини і нерідко призводить до захворювання. Образа на якусь людину виникає від того, що її поведінка, думки, дії стосовно вас не відповідають вашим очікуванням, оцінкам, уявлен- ням про себе. Тобто не узгоджується бажане і наявне. Це призводить до страждань. Але чому, власне, ображений вважає себе правомоч- ним забирати в іншої людини свободу і право на свою власну думку? Ображених важко любити, їх остерігаються й вони залишаються на самоті. Образі можна запобігти, якщо осмислити те, що її викликає. Постарайтеся зрозуміти людей, що вас ображають, скажіть про себе: «Ви неправі, але я вас прощаю». Як захистити себе від трагічного сприйняття неприємностей, над- мірних напружень, агресії, дратівливості, адже ці почуття руйнують людину і морально і фізично? Необхідне психологічне розвантажен- ня. Таким розвантаженням може бути фізична праця, заняття фіз- культурою і спортом, танці, швидка ходьба, прослуховування музики, сон. І хоча причини поганого настрою, негативних емоцій залиша- ються, сприйняття їх стає більш спокійним. Людина на те й є людиною, щоб вміти керувати своїми емоціями, їй притаманна свідомість, отож вона здатна міркувати, аналізувати, ви- робляти власну лінію поведінки, приймати рішення та виконувати їх. Якщо нас захопили негативні емоції, якщо ми роздратовані, агре- сивні, потрібно дати вихід цим почуттям через рухові реакції. Тоді не- рвове напруження швидко спаде, крім того, ми станемо сильнішими фізично. Кожній людині корисно і необхідно володіти прийомами аутотре- нінгу. Аутогенне тренування базується на самонавіюванні, гіпнозі та йогізмі. Воно дозволяє ввести себе в легкий дрімотний стан і без на- пруження зосередити свою увагу на тому, чим займаєшся в даний момент. Один з варіантів аутотренінгу такий: потрібно лягти, або на- півлягти, або сісти в «позу кучера», який опустив поводи і подумки повторювати кілька разів основні формули: «Я спокійний. Я нікуди не поспішаю. Мої руки розслаблені..., права рука розслаблена... і ліва. Я спокійний. Я нікуди не поспішаю. Мої ноги розслаблені..., права нога розслаблена... і ліва. Мої руки важкі і теплі, права рука важка і тепла... і ліва. Я спокійний. Я нікуди не поспішаю. Мої ноги важкі і теплі, права нога важка і тепла... і ліва. Усе моє тіло приємно роз- слаблене. Я нікуди не поспішаю. Моє дихання вільне, спокійне, серце б’ється ритмічно, спокійно. Моя шия розслаблена, тепла, нерухома, моє обличчя розслаблене, тепле, нерухоме». Самонавіюванням можна оволодіти, тільки займаючись ним ре- гулярно, послідовно, не вимагаючи відразу від себе жодних успіхів, відсутність результатів не означає, що їх немає взагалі: вони в підсві- домості. Аутотренінгом можна займатись у будь-якому місці, у будь- якій обстановці. Нерви можна заспокоїти ще й такими способами: перекочувати у долонях горішки, кульки, олівець з гранями, використовувати «чот- ки». Робота рук сприяє заспокоюванню. Отож, людина здатна і повинна вміти керувати своїми емоціями, не припускатися до ситуації, коли гнів, дратівливість диктують по- ведінку, руйнують психіку. Некеровані емоції — поганий порадник у складних життєвих ситуаціях. Використана література: 1. Алексеев Н. А. Стихийные явления в природе. — М.: Просвещение, 1988. 2. Гнатюк О. В. та ін. Основи безпеки життєдіяльності. — Харків: Скорпіон, 2003. 3. Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності. — К: Каравела; Львів: Новий Світ-2000, 2001. 4. Коростелев Н. Б. От А до Я. — М.: Медицина, 1987. 5. Маркова Л., Процюк С. Шкільний довідник з основ безпеки життєдіяльнос- ті. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. 6. Мечник Л. А. та ін. Охорона життя і здоров’я учнів. — Тернопіль: Підручники і посібники, 1999. 7. Навроцька Г. Т. Це треба знати всім. — К: Дошкільник, 1998. 8. Правила дорожнього руху. — К.: АСК, 2000. 9. Шахненко В. І. Азбука здоров’я молодшого школяра. — К.: Магістр-S, 1998.