Культура Київської Русі
Розвиток ремесел, науки та мистецтва
Одна  з  найбільших  держав  се-редньовічної   Європи   —   Київська Русь — виникла в IX ст. в результаті тривалого розвитку східнослов'янсь ких племен.  Центром держави бун Київ. Київська Русь займала велику територію — від Балтики й Льодово го океану до Чорного моря, від Волги — до Карпат. Вона була контактною зоною між Арабським Сходом і За-хідною Європою, Візантією та Скли динавією. Саме цим зумовлене швид ке її входження в загальноєвропейсі. ку історико-культурну спільність.
Київська  Русь  досягла  великих успіхів у розвитку ремесла, торгівлі, культури, зовнішньої політики, військової справи.  Особливо бурхливо розвивалася держава за часів КНЯЗЮвання Володимира Святославовича (рік народження невідомий — помер у 1015 році) та Ярослава Мудрого (978-1054 pp.). Королі великих дер¬жав Європи вважали честю порідни-тися з князями Київської Русі. Так, дочки Ярослава Мудрого були одру-жені з королями Франції, Угорщини, Норвегії, Швеції.
Розвиткові культури, ремесел, тор¬гівлі з Візантією, Західною Європою та Сходом сприяло й вигідне гео¬графічне розміщення Києва. Висо¬ким був авторитет давньоруської столиці. Вона мала найміцніші зв'яз¬ки з різними країнами, які укладали з Руссю союзницькі угоди.
Прагнучи зміцнити єдність русь¬кої держави, князь Володимир Святославович у 988 р. запрова¬див християнство й утвердив його як державну релігію. До того часу кож¬не східнослов'янське плем'я мало своїх язичницьких богів, а це досить часто призводило до незгод на релі¬гійному ґрунті. Спільна релігія ж пе¬редбачала об'єднання (єдиний Бог — єдиний князь — єдина держава). За¬провадження християнства помітно вплинуло й на економічний та ку¬льтурний розвиток Київської Русі. Воно сприяло розширенню й зміц¬ненню її зв'язків з іншими держава¬ми, піднесенню мистецтва, розвит¬кові перекладної та оригінальної літератури. У часи князівської доби Київ став справжнім «містом майстрів». Швид¬кими темпами розвивалося реміс¬ництво: гончарство, ковальство, тес¬лярство, різьбярство. У пошані були ювеліри, склодуви. Високохудожні вироби славилися не лише в Київ¬ській Русі, а й за кордоном — у Чехії, Польщі, Болгарії та інших державах, куди їх вивозили іноземні купці.
Особливе місце в мистецтві Київсь¬кої держави посідали архітектура, містобудування. У найбільших міс¬тах зводили могутні фортифікаційні споруди, княжі палаци, багаті двори. Проте більшість громадян жила в де-рев'яних зрубах.
Розвивався в Київській Русі мону¬ментальний живопис — мозаїка та фреска, техніка виконання яких ви¬магала великої майстерності.
Головною окрасою Київської Русі були її храми. Український літопи¬сець зазначає, що на початку XI ст. їх було 700. Велику цінність являли Де-сятинна й Кирилівська церкви, Со¬фійський і Михайлівський собори в Києві, Спаський собор у Чернігові.
Центром розвитку наукового жит¬тя Київської Русі став Києво-Пе¬черський монастир. Засновники мо¬настиря — Антоній та Феодосій — зібрали під його дахом талановитих ченців. Серед них був один з найпер¬ших лікарів України — Агапіт, який заснував на території монастиря першу лікарню. Ліками та молитвами допомагав людям монах Даміан. Сла¬вився й монах Прохор Лободник, який також лікував хворих. Усі вони зараховані до лику святих.
Музика й театр також увійшли в життя Давньоруської держави. Най-популярнішими були такі музичні інструменти, як флейта, труба, дуд¬ка, гуслі, барабани та інші. Музика поділялася на церковну, світську та військову. Музиканти та актори пе¬реходили від міста до міста, від села до села, виконуючи музичні твори, ставлячи спектаклі, виступаючи з хижими звірами.